Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№3(50) // 2016

 

Обкладинка

 

1. Оригінальні дослідження

 

Діагностична цінність домашнього визначення артеріального тиску для контролю ефективності антигіпертензивної терапії у порівнянні з даними амбулаторного моніторингу у реальній клінічній практиці

К.М. Амосова, Ю.В. Руденко  

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Мета роботи — оцінка діагностичної цінності застосування домашнього визначення артеріального тиску (АТ) у поєднанні з офісним для контролю ефективності алгоритмізованої антигіпертензивної терапії у порівнянні з даними добового моніторингу АТ як референтного методу у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) після 6 міс лікування в реальній клінічній практиці.
Матеріали та методи. Проаналізовано дані 103 хворих на неускладнену неконтрольовану есенціальну АГ (середній вік — (56,1 ± 10,0) року), покроковий алгоритм лікування котрих передбачав спочатку призначення фіксованої комбінації периндоприлу та амлодипіну і наступне послідовне призначення у разі потреби індапаміду-ретард, спіронолактону, моксонідину або доксазозину до досягнення цільового офісного АТ. Тривалість спостереження складала 6 міс. Домашній АТ визначали впродовж 7 днів, моніторинг АТ здійснювали впродовж доби в межах 2-х тижнів перед візитом до лікаря. Офісний та домашній АТ вимірювали сертифікованим осцилометричним автоматичним приладом. Чутливість, специфічність, позитивну, негативну прогностичну цінність та діагностичну точність офісного і домашнього АТ для контролю результатів лікування визначали у порівнянні з даними добового моніторингу як референтного методу. Узгодження результатів оцінки АТ за допомогою добового моніторингу та офісного і домашнього АТ визначали за коефіцієнтом каппа (k) Кохена для категорійних змінних та за методом Бланда—Альтмана для кількісних.
Результати та обговорення. Через 6 міс лікування частка хворих, котрі досягли терапевтичної мети за даними офісного визначення АТ, склала 65,7 %, домашнього — 41,3 %, моніторингу упродовж доби — 31,5 %, у денний час — 42,4 %, у нічний — 21,7 %. Чутливість, специфічність, позитивна та негативна прогностична цінність, діагностична точність та k Кохена для домашнього АТ щодо визначення частоти досягнення рекомендованого рівня АТ у порівнянні з добовим моніторингом складали 72,4 %, 73 %, 55,3 %, 85,2 %, 72,8 % і 0,42 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 0,21—0,63), із денним моніторингом — 73,2 %, 84,3 %, 78,9 %, 79,6 %, 79,3 % і 0,56 (95 % ДІ 0,36—0,76) відповідно. Абсолютні величини офісного і домашнього АТ не повністю узгоджувались з такою за даними добового та денного моніторингу за результатом аналізу Бланда—Альтмана. Контрольовану, масковану неконтрольовану, неконтрольовану АГ та ефект «білого халату» визначали за даними домашнього вимірювання АТ в 38 %, 27,2 %, 31,5 % та 3,3 %, за даними добового моніторингу — в 27,2 %, 38 %, 30,4 % та 4,3 %, за даними денного моніторингу — в 37 %, 28,3 %, 29,3 % та 5,4 %. Міра узгодженості домашнього АТ щодо визначення контрольованої, маскованої неконтрольованої, неконтрольованої АГ та ефекту «білого халату» у порівнянні з добовим моніторингом за величиною k Кохена складала 0,43 (0,18—0,62), 0,43 (0,21—0,65), 0,97 (0,91—1,03) і 0,79 (0,40—1,18), з денним — 0,61 (0,42—0,80), 0,57 (0,21—0,65), 0,93 (0,84—1,02), 0,65 (0,21—1,09) відповідно.
Висновки. Результати домашнього визначення АТ щодо досягнення рекомендованого рівня АТ збігаються з такими для моніторингу АТ упродовж доби у денний час в 72,8 % та 79,3 % випадків, мають помірну узгодженість з ними, що дозволяє контролювати ефективність алгоритмізованого антигіпертензивного лікування при 6-місячному спостереженні у порівнянні з даними добового моніторингу із чутливістю 72,4 %, специфічністю 73 %, позитивною та негативною передбачувальною цінністю 55,3 % і 85,2 %, а з даними моніторингу в денний період — 73,2 %, 84,3 %, 78,9 % і 79,6 % відповідно. Результати домашнього визначення АТ щодо діагностики контрольованої, маскованої неконтрольованої, неконтрольованої гіпертензії та ефекту «білого халату» у пацієнтів з АГ після 6 міс алгоритмізованої антигіпертензивної терапії збігаються з такими для моніторингу АТ упродовж доби у 73,9 %, 73,9 %, 95,7 % і 97,8 % та у денний час —
у 82,6 %, 82,6 %, 95,7 % і 96,7 % випадках відповідно, мають високу узгодженість з ними щодо визначення неконтрольованої АГ та помірну щодо маскованої неконтрольованої та контрольованої АГ, а також ефекту «білого халату».

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, вимірювання артеріального тиску, домашній артеріальний тиск, амбулаторний моніторинг артеріального тиску, маскована неконтрольована артеріальна гіпертензія.

Список літератури: Список літератури
1.    Амосова К.М., Руденко Ю.В., Рокита О.І. та ін. Ефективність уніфікованого покрокового алго­ритму лікування для забез­печення контролю арте­ріального тиску у хворих з арте­ріальною гіпертензією в амбулаторній практиці: результати дослідження ПЕРФЕКТ // Серце і судини.— 2014.— № 1.— С. 34—46.
2.    Bland J.M., Altman D.G. Statistical method for assessing agreement between two methods of clinical measurement // Lancet.— 1986.— P. 307—310.
3.    Cohen J. A coefficient of agreement for nominal scales // Educ. Psychol. Meas.— 1960.— Vol. 20.— P. 37—46.
4.    Hänninen M.-R.A., Niiranen T.J., Puukka P.J., Jula A.M. Com­parison of home and ambulatory blood pressure measurement in the diagnosis of masked hypertension // J. Hypertens.— 2010.— Vol. 28.— P. 709—714.
5.    Hara A., Tanaka K., Ohkubo T. et al. Ambulatory Versus Home Versus Clinic Blood Pressure The Association With Subclinical Cerebrovascular Diseases: The Ohasama Study // Hypertens.— 2012.— Vol. 59.— P. 22—28.
6.    Hodgkinson J., Mant J., Martin U. et al. Relative effectiveness of clinic and home blood pressure monitoring compared with ambulatory blood pressure monitoring in diagnosis of hyper­tension: systematic review // BMJ.— 2011.— Vol. 342.— P. 3621—3638.
7.    Imai Y., Hosaka M., Elnagar N., Satoh M. Ambulatory & Home Blood Pressure Measurement in the Management of Hyper­tension. Clinical significance of home blood pressure measurements for the prevention and management of high blood pressure // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol.— 2014.— Vol. 41.— P. 37—45.
8.    Kang Y.-Y., Li Y., Huang Q.-F. et al. Accuracy of home versus ambulatory blood pressure monitoring in the diagnosis of white-coat and masked hypertension // J. Hypertens.— 2015.— Vol. 33.— P. 1580—1587.
9.    Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for themanagement of arterial hypertension TheTask Force for the management ofarterial hypertension of the Euro­pean Society of Hypertension and of the European Society of Cardiology // J. Hypertens.— 2013.— Vol. 31.— P. 1281—1357.
10.    Mancia G., Verdecchia P. Clinical Value of Ambulatory Blood Pressure Evidence and Limits // Circ. Res.— 2015.— Vol. 116.— P. 1034—1045.
11.    McHugh M.L. Interrater reliability: the kappa statistic // Biochemia Medica.— 2012.— Vol. 22.— P. 276—282.
12.    Nasothimiou E.G., Tzamouranis D., Rarra V. et al. Diagnostic accuracy of home vs. ambulatory blood pressure monitoring in untreated and treated hypertension // Hypertens. Res.— 2012.— Vol. 35.— P. 750—755.
13.    Niiranen T.J., Hanninen M.R., Johansson J. et al. Home-measu­red blood pressure is a stronger predictor of cardiovascular risk than office blood pressure: the Finn-Home study // Hypertens.— 2010.— Vol. 55.— P. 1346—1351.
14.    Nunana D., Thompson M., Heneghan C.J. et al. Accuracy of self-monitored blood pressure for diagnosing hypertension in primary care // J. Hypertens.— 2015.— Vol. 33.— P. 755—762.
15.    Paratia G., Stergiou G.S., Asmar R. et al. European Society of Hypertension guidelines for blood pressure monitoring at home: a summary report of the Second International Consensus Conference on Home Blood Pressure Monitoring // J. Hyper­tens.— 2008.— Vol. 26.— P. 1505—1530.
16.    Pickering T.G., Miller N.H., Ogedegbe G. et al. Call to action on use and reimbursement for home blood pressure monitoring: Executive summary: A joint scientific statement from the American Heart Association, American Society Of Hypertension, and Preventive Cardiovascular Nurses Association // Hypertension.— 2008.— Vol. 52.— P. 1—9.
17.    Powers B.J., Olsen M.K., Smith V.A. et al. Measuring blood pressure for decision making and quality reporting: where and how many measures? // Ann. Intern. Med.— 2011.— Vol. 154.— P. 781—788.
18.    Reino-González S., Pita S.-Fernández,  Cibiriain-Sola M. et al. Validity of clinic blood pressure compared to ambulatory moni­toring in hypertensive patients in a primary care setting // Blood Pressure.— 2015.— Vol. 24.— P. 111—118.
19.    Stergiou G.S., Asayama K., Thijs L. et al. Prognosis of White-Coat and Masked Hypertension International Database of Home Blood Pressure in Relation to Cardiovascular Outcome // Hypertens.— 2014.— Vol. 63.— P. 675—682.
20.    Stergiou G.S., Bliziotis I.A. Home blood pressure monitoring in the diagnosis and treatment of hypertension: a systematic review // Am. J. Hypertens.— 2011.— Vol. 24.— P. 123—134.
21.    Stergiou G.S., Kollias A., Zeniodi M. et al. Home blood pressure monitoring: primary role in hypertension management // Curr. Hypertens. Rep.— 2014.— Vol. 16.— P. 462—468.
22.    Zhang L., Li Y., Wei F.-F. et al.  Strategies for Classifying Patients Based on Office, Home, and Ambulatory Blood Pressure Measurement // Hypertens.— 2015.— Vol. 65.— P. 1258—1265.

Інше: Руденко Юлія Володимирівна       
к. мед. н., доц. кафедри внутрішньої медицини № 2   

01023, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1
Тел. (044) 287-20-40, (050) 584-54-23
E-mail: msjuliavr@gmail.com    

Стаття надійшла до редакції 9 червня 2016 р.

 

Диагностическая ценность определения домашнего артериального давления для контроля эффективности антигипертензивной терапии в сравнении с данными амбулаторного мониторинга в реальной клинической практике

Е.Н. Амосова, Ю.В. Руденко

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

Цель работы — оценка диагностической ценности домашнего определения артериального давления (АД) в сочетании с офисным для контроля эффективности алгоритмизированной антигипертензивной терапии в сравнении с данными суточного мониторинга АД как референтного метода у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) после 6 мес лечения в реальной клинической практике.
Материалы и методы. Проанализированы данные 103 больных с неосложненной неконтролируемой эссенциальной АГ (средний возраст — (56,1 ± 10,0) года), пошаговый алгоритм лечения которых предусматривал изначально назначение фиксированной комбинации периндоприла и амлодипина с последующим последовательным назначением в случае необходимости индапамида-ретард, спиронолактона, моксонидина или доксазозина до достижения целевого офисного АД. Длительность наблюдения составила 6 мес. Домашний АД определяли в течение 7 дней, мониторинг АД осуществляли в течение суток в пределах 2 нед перед визитом к врачу. Офисный и домашний АД измеряли сертифицированным осциллометрическим автоматическим прибором. Чувствительность, специфичность, положительную, отрицательную прогностическую ценность и диагностическую точность офисного и домашнего АД для контроля результатов лечения определяли в сопоставлении с данными суточного мониторинга как референтного метода. Согласование результатов оценки АД с помощью суточного мониторинга офисного и домашнего АД определяли по коэффициенту каппа (k) Кохена для категорийных переменных и методом Бланда—Альтмана для количественных.
Результаты и обсуждение. Через 6 мес лечения часть больных, достигших терапевтической цели по данным офисного определения АД, составила 65,7 %, домашнего — 41,3 %, мониторинга в течение суток — 31,5 %, в дневное время — 42,4 %, в ночное — 21,7 %. Чувствительность, специфичность, положительная и отрицательная прогностическая ценность, диагностическая точность и k Кохена домашнего АД в отношении определения частоты достижения рекомендованного уровня АД в сравнении с суточным мониторингом составила 72,4 %, 73 %, 55,3 %, 85,2 %, 72,8 % и 0,42 (95 % доверительный интервал (ДИ) 0,21—0,63), с дневным мониторингом — 73,2 %, 84,3 %, 78,9 %, 79,6 %, 79,3 % и 0,56 (95 % ДИ 0,36—0,76) соответственно. Абсолютная величина офисного и домашнего АД не полностью согласовывались с таковой по данным суточного и дневного мониторинга по результатам анализа Бланда—Альтмана. Контролируемую, маскированную неконтролируемую, неконтролируемую АГ и эффект «белого халата» диагностировали по данным домашнего измерения АД в 38 %, 27,2 %, 31,5 % и 3,3 % случаев, по данным суточного мониторинга — в 27,2 %, 38 %, 30,4 % и 4,3 % случаев, по данным дневного мониторинга —
в 37 %, 28,3 % 29,3 % и 5,4 % случаев. Мера согласования домашнего АД в отношении диагностики контролируемой, маскированной неконтролируемой, неконтролируемой АГ и эффекта «белого халата» в сравнении
с суточным мониторингом по величине k Кохена составляла 0,43 (0,18—0,62), 0,43 (0,21— 0,65), 0,97 (0,91—1,03) и 0,79 (0,40—1,18), с дневным — 0,61 (0,42—0,80), 0,57 (0,21—0,65), 0,93 (0,84—1,02), 0,65 (0,21—1,09) соответственно.
Выводы. Результаты домашнего определения АД в отношении достижения рекомендованного уровня АД совпадают с таковыми по данным мониторинга АД в течение суток в 72,8 % и в дневное время в 79,3 % случаев, имеют умеренную согласованность с ними, что позволяет контролировать эффективность алгоритмизированного антигипертензивного лечения при 6-месячном наблюдении в сопоставлении с данными суточного мониторинга с чувствительностью 72,4 %, специфичностью 73 %, положительной и отрицательной предсказательной ценностью 55,3 % и 85,2 %, а с данными мониторинга в дневное время — 73,2 %, 84,3 %, 78,9 % и 79,6 % соответственно. Результаты домашнего определения АД в отношении диагностики контролируемой, маскированной неконтролируемой, неконтролируемой гипертензии и эффекта «белого халата» у пациентов с АГ после 6 мес алгоритмизированной антигипертензивной терапии совпадают с таковыми по данным мониторинга АД в течение суток в 73,9 %, 73,9 %, 95,7 % и 97,8 %, и в дневное время — в 82,6 %, 82,6 %, 95,7 % и 96,7 % случаев соответственно, имеют высокую согласованность с ними в отношении определения неконтролируемой АГ и умеренную в отношении маскированной неконтролируемой и контролируемой АГ, а также эффекта «белого халата».

Ключевые слова: артериальная гипертензия, измерение артериального давления, домашнее артериальное давление, амбулаторный мониторинг артериального давления, маскированная неконтролируемая артериальная гипертензия.

Список литературы: Список літератури
1.    Амосова К.М., Руденко Ю.В., Рокита О.І. та ін. Ефективність уніфікованого покрокового алго­ритму лікування для забез­печення контролю арте­ріального тиску у хворих з арте­ріальною гіпертензією в амбулаторній практиці: результати дослідження ПЕРФЕКТ // Серце і судини.— 2014.— № 1.— С. 34—46.
2.    Bland J.M., Altman D.G. Statistical method for assessing agreement between two methods of clinical measurement // Lancet.— 1986.— P. 307—310.
3.    Cohen J. A coefficient of agreement for nominal scales // Educ. Psychol. Meas.— 1960.— Vol. 20.— P. 37—46.
4.    Hänninen M.-R.A., Niiranen T.J., Puukka P.J., Jula A.M. Com­parison of home and ambulatory blood pressure measurement in the diagnosis of masked hypertension // J. Hypertens.— 2010.— Vol. 28.— P. 709—714.
5.    Hara A., Tanaka K., Ohkubo T. et al. Ambulatory Versus Home Versus Clinic Blood Pressure The Association With Subclinical Cerebrovascular Diseases: The Ohasama Study // Hypertens.— 2012.— Vol. 59.— P. 22—28.
6.    Hodgkinson J., Mant J., Martin U. et al. Relative effectiveness of clinic and home blood pressure monitoring compared with ambulatory blood pressure monitoring in diagnosis of hyper­tension: systematic review // BMJ.— 2011.— Vol. 342.— P. 3621—3638.
7.    Imai Y., Hosaka M., Elnagar N., Satoh M. Ambulatory & Home Blood Pressure Measurement in the Management of Hyper­tension. Clinical significance of home blood pressure measurements for the prevention and management of high blood pressure // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol.— 2014.— Vol. 41.— P. 37—45.
8.    Kang Y.-Y., Li Y., Huang Q.-F. et al. Accuracy of home versus ambulatory blood pressure monitoring in the diagnosis of white-coat and masked hypertension // J. Hypertens.— 2015.— Vol. 33.— P. 1580—1587.
9.    Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for themanagement of arterial hypertension TheTask Force for the management ofarterial hypertension of the Euro­pean Society of Hypertension and of the European Society of Cardiology // J. Hypertens.— 2013.— Vol. 31.— P. 1281—1357.
10.    Mancia G., Verdecchia P. Clinical Value of Ambulatory Blood Pressure Evidence and Limits // Circ. Res.— 2015.— Vol. 116.— P. 1034—1045.
11.    McHugh M.L. Interrater reliability: the kappa statistic // Biochemia Medica.— 2012.— Vol. 22.— P. 276—282.
12.    Nasothimiou E.G., Tzamouranis D., Rarra V. et al. Diagnostic accuracy of home vs. ambulatory blood pressure monitoring in untreated and treated hypertension // Hypertens. Res.— 2012.— Vol. 35.— P. 750—755.
13.    Niiranen T.J., Hanninen M.R., Johansson J. et al. Home-measu­red blood pressure is a stronger predictor of cardiovascular risk than office blood pressure: the Finn-Home study // Hypertens.— 2010.— Vol. 55.— P. 1346—1351.
14.    Nunana D., Thompson M., Heneghan C.J. et al. Accuracy of self-monitored blood pressure for diagnosing hypertension in primary care // J. Hypertens.— 2015.— Vol. 33.— P. 755—762.
15.    Paratia G., Stergiou G.S., Asmar R. et al. European Society of Hypertension guidelines for blood pressure monitoring at home: a summary report of the Second International Consensus Conference on Home Blood Pressure Monitoring // J. Hyper­tens.— 2008.— Vol. 26.— P. 1505—1530.
16.    Pickering T.G., Miller N.H., Ogedegbe G. et al. Call to action on use and reimbursement for home blood pressure monitoring: Executive summary: A joint scientific statement from the American Heart Association, American Society Of Hypertension, and Preventive Cardiovascular Nurses Association // Hypertension.— 2008.— Vol. 52.— P. 1—9.
17.    Powers B.J., Olsen M.K., Smith V.A. et al. Measuring blood pressure for decision making and quality reporting: where and how many measures? // Ann. Intern. Med.— 2011.— Vol. 154.— P. 781—788.
18.    Reino-González S., Pita S.-Fernández,  Cibiriain-Sola M. et al. Validity of clinic blood pressure compared to ambulatory moni­toring in hypertensive patients in a primary care setting // Blood Pressure.— 2015.— Vol. 24.— P. 111—118.
19.    Stergiou G.S., Asayama K., Thijs L. et al. Prognosis of White-Coat and Masked Hypertension International Database of Home Blood Pressure in Relation to Cardiovascular Outcome // Hypertens.— 2014.— Vol. 63.— P. 675—682.
20.    Stergiou G.S., Bliziotis I.A. Home blood pressure monitoring in the diagnosis and treatment of hypertension: a systematic review // Am. J. Hypertens.— 2011.— Vol. 24.— P. 123—134.
21.    Stergiou G.S., Kollias A., Zeniodi M. et al. Home blood pressure monitoring: primary role in hypertension management // Curr. Hypertens. Rep.— 2014.— Vol. 16.— P. 462—468.
22.    Zhang L., Li Y., Wei F.-F. et al.  Strategies for Classifying Patients Based on Office, Home, and Ambulatory Blood Pressure Measurement // Hypertens.— 2015.— Vol. 65.— P. 1258—1265.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

2. Оригінальні дослідження

 

Порушення оксидативного метаболізму та активності ферментативних антиоксидантів у пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом у поєднанні з ожирінням і патологією біліарного тракту

О.Ю. Філіппова

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

Мета роботи — вивчити стан процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) за рівнем проміжних та кінцевих продуктів ліпопероксидації, а також оцінити діагностичні характеристики та активність ферментативних антиоксидантів у сироватці крові хворих з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) у поєднанні з ожирінням і патологією біліарного тракту (БТ) залежно від параметрів індексу маси тіла (ІМТ).
Матеріали та методи. Обстежено 100 хворих з НАСГ у поєднанні з ожирінням
і патологією БТ, у яких під час сонографічного або морфологічного дослідження біоптату печінки були виявлені ознаки її стеатозу. Активність НАСГ оцінювалася за рівнем аланінової амінотрансферази. Серед хворих були 40 чоловіків та 60 жі­­нок. Середній вік пацієнтів — (51,46 ± 1,11) року. Контрольна група складалася з 20 практично здорових осіб (ПЗО). ІМТ визначали за формулою Кетле. Залежно від ступеня збільшення ІМТ всі хворі з НАСГ та ожирінням були розділені на три групи: 1-ша група — з ІМТ 25—29,9 кг/м2 — надмірна маса тіла; 2-га група — з ІМТ 30—34,9 кг/м2 — ожиріння І ступеня; 3-тя група — з ІМТ 35—39,9 кг/м2 — ожиріння ІІ ступеня. Стан системи ПОЛ оцінювали за концентрацією малонового діальдегіду в плазмі крові та еритроцитах, і вмісту проміжних продуктів ПОЛ у двох фазах ліпідного екстракту — ізольованих подвійних зв’язків, дієнових кон’югатів, оксодієнових кон’югатів і кінцевих продуктів ПОЛ — шиффових основ. Фактори антиоксидантного захисту (АОЗ) оцінювали за активністю церулоплазміну (ЦП), супероксиддисмутази (СОД) і каталази в гемолізаті еритроцитів.
Результати та обговорення. Усі показники ПОЛ були активовані в двох фазах ліпідного екстракту (від p < 0,05 до p < 0,001 порівняно з групою ПЗО) і залежали від збільшення ІМТ (від p < 0,05 до p < 0,001). При аналізі показників АОЗ у хворих з НАСГ була зафіксована активація всіх параметрів системи в групах спостереження. Так, на тлі зміни активності ферментів АОЗ — СОД, каталази і компенсованих змін ЦП спостерігалася значно виражена інтенсифікація процесів ПОЛ в обох фазах ліпідного екстракту, що прямо корелює з наявністю ожиріння.
Висновки. У хворих з НАСГ у поєднанні з ожирінням і патологією БТ коморбідний перебіг захворювання асоціювався з істотними порушеннями оксидантно-антиоксидантної рівноваги за рівнем показників ПОЛ, які залежали від збільшення параметрів ІМТ.

Ключові слова: неалкогольний стеатогепатит, ожиріння, індекс маси тіла, перекисне окислення ліпідів, антиоксидантний захист.

Список літератури:  
1.    Камышников В.С. Клинико-лабораторная диагностика забо­леваний печени // М.: МЕДпресс-информ.— 2-е изд.— 2014.— 96 с.
2.    Лешина О.А., Скворцов В.В. Клинико-диагностическое зна­чение сыворо­точного церулоплазмина у больных хрони­ческими гепатита­ми В и С // Поликлиника. Спецвыпуск «Лаборатория ЛПУ».— 2012.— С. 29—30.
3.    Наказ МОЗ України від 13.06.2005 № 271 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги хворим за спеціаль­ністю «Гастроентерологія».
4.    Наказ МОЗ України від 06.08.2014 № 826 Уніфікований клі­нічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) ме­­дичної допомоги «Неалкогольний стеатогепатит».
5.    Лелюхіна О.В., Домашнєва Н.О., Аверянова Л.П. та ін.  Порівняльна характеристика проникності еритроцитарних мембран, стану ПОЛ та антиоксидантного захисту у хворих на стеатоз печінки в сполученні з захворюваннями жовчно­вивідних шляхів // Гастроентерологія: міжвід. збірник.— Дніпропетровськ, 2007.— Вип. 39.— С. 73—80.
6.    Волчегорский И.А., Налимов Ф.Г., Яворянский Б.Г. и др. Сопоставление различных подходов к определению продук­тов ПОЛ в гептан-изопропанольных экстрактах крови // Вопросы мед. химии.— 1989.— С. 127—130.
7.    Філіппова О.Ю. Процеси перекисного окислення ліпідів та стан системи антиоксидантного захисту у хворих на неал­когольну жирову хворобу печінки // Лікарська справа.— 2013.— № 7.— С. 36—43.
8.    Novakovic T., Mekic M., Smilic L. et al. Anthropometric and biochemical characteristics of patients with nonalcoholic fatty liver diagnosed by non-invasive diagnostic methods // Med. Arch.— 2014.— N 68 (1).— P. 22—26.
9.    Hernaez R., Lazo M., Bonekamp S. et al. Diagnostic accuracy and reliability of ultrasonography for the detection of fatty liver: a meta-analysis // Hepatology.— 2011.— Vol. 54 (3).— P. 1082—1090.
10.    Dietrich P., Hellerbrand C. Non-alcoholic fatty liver disease, obesity and the metabolic syndrome // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol.— 2014.— Vol. 28 (4).— P. 637—653.
11.    Toouli J., Fried M., Ghafoor Khan A. Obesity World Gastroente­rology Organisation Global Guideline.— 2009.— 30 p.
12.    Filippova A. Non-alcoholic and alcoholic fatty liver disease in patients suffering from biliary tract pathology and obesity: clinical and functional aspects // Modern Science Moderni Vĕda.— 2015.— N 4.— P. 134—149.

Інше: Філіппова Олександра Юріївна
к. мед. н., доц. кафедри внутрішньої медицини № 2   

49005, м. Дніпро, пл. Соборна, 14
Тел. (056) 756-95-29
E-mail: Filippova-dma@i.ua

Стаття надійшла до редакції 1 червня 2016 р.

 

Нарушения оксидативного метаболизма и активности ферментативных антиоксидантов у пациентов с неалкогольным стеатогепатитом в сочетании с ожирением и патологией билиарного тракта

А.Ю. Филиппова

ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»

Цель работы — изучить состояние процессов перекисного окисления липидов (ПОЛ) по уровню промежуточных и конечных продуктов липопероксидации, а также оценить диагностические характеристики и активность ферментативных антиоксидантов в сыворотке крови больных с неалкогольным стеатогепатитом (НАСГ) в сочетании с ожирением и патологией билиарного тракта (БТ) в зависимости от параметров индекса массы тела (ИМТ).
Материалы и методы. Обследованы 100 больных с НАСГ в сочетании с ожирением и патологией БТ, у которых во время сонографического или морфологического исследования биоптата печени были выявлены признаки
ее стеатоза. Активность НАСГ оценивалась по уровню аланиновой аминотрансферазы. Среди больных были 40 мужчин и 60 женщин. Средний возраст пациентов — (53,67 ± 1,11) года. Контрольная группа состояла из
20 практически здоровых лиц (ПЗО). ИМТ определяли по формуле Кетле. В зависимости от степени увеличения ИМТ все больные с НАСГ и ожирением были распределены на три группы: 1-я группа — с ИМТ 25—29,9 кг/м2 — избыточная масса тела; 2-я группа — с ИМТ 30—34,9 кг/м2 — ожирение І степени; 3-я группа — с ИМТ 35—39,9 кг/м2 — ожирение II степени. Состояние системы ПОЛ оценивали по концентрации малонового диальдегида (МДА) в плазме крови и эритроцитах, и содержания промежуточных продуктов ПОЛ в двух фазах липидного экстракта — изолированных двойных связей (ИПЗ), диеновых конъюгатов (ДК), оксидиеновых конъюгатов (ОДК) и конечных продуктов ПОЛ — шиффовых оснований (ШО). Факторы антиоксидантной защиты (АОЗ) оценивали по активности церулоплазмина (ЦП), супероксиддисмутазы (СОД) и каталазы в гемолизате эритроцитов.
Результаты и обсуждение. Все показатели ПОЛ были активированы в двух фазах липидного экстракта
(от p < 0,05 до p < 0,001 по сравнению с группой ПЗО) и зависели от увеличения ИМТ (от p < 0,05 до p < 0,001). При анализе показателей АОЗ у больных с НАСГ была зафиксирована активация всех параметров системы в группах наблюдения. Так, на фоне изменения активности ферментов АОЗ – СОД, каталазы и компенсированных изменений ЦП наблюдается значительно выраженная интенсификация процессов ПОЛ в двух фазах липидного экстракта, что прямо коррелирует с наличием ожирения.
Выводы. У больных с НАСГ в сочетании с ожирением и патологией БТ коморбидное течение заболевания ассоциировалось с существенными нарушениями оксидантно-антиоксидантного равновесия по уровню показателей ПОЛ, которые зависели от увеличения параметров ИМТ.

Ключевые слова: неалкогольный стеатогепатит, ожирение, индекс массы тела, перекисное окисление липидов, антиоксидантная защита.

Список литературы:  
1.    Камышников В.С. Клинико-лабораторная диагностика забо­леваний печени // М.: МЕДпресс-информ.— 2-е изд.— 2014.— 96 с.
2.    Лешина О.А., Скворцов В.В. Клинико-диагностическое зна­чение сыворо­точного церулоплазмина у больных хрони­ческими гепатита­ми В и С // Поликлиника. Спецвыпуск «Лаборатория ЛПУ».— 2012.— С. 29—30.
3.    Наказ МОЗ України від 13.06.2005 № 271 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги хворим за спеціаль­ністю «Гастроентерологія».
4.    Наказ МОЗ України від 06.08.2014 № 826 Уніфікований клі­нічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) ме­­дичної допомоги «Неалкогольний стеатогепатит».
5.    Лелюхіна О.В., Домашнєва Н.О., Аверянова Л.П. та ін.  Порівняльна характеристика проникності еритроцитарних мембран, стану ПОЛ та антиоксидантного захисту у хворих на стеатоз печінки в сполученні з захворюваннями жовчно­вивідних шляхів // Гастроентерологія: міжвід. збірник.— Дніпропетровськ, 2007.— Вип. 39.— С. 73—80.
6.    Волчегорский И.А., Налимов Ф.Г., Яворянский Б.Г. и др. Сопоставление различных подходов к определению продук­тов ПОЛ в гептан-изопропанольных экстрактах крови // Вопросы мед. химии.— 1989.— С. 127—130.
7.    Філіппова О.Ю. Процеси перекисного окислення ліпідів та стан системи антиоксидантного захисту у хворих на неал­когольну жирову хворобу печінки // Лікарська справа.— 2013.— № 7.— С. 36—43.
8.    Novakovic T., Mekic M., Smilic L. et al. Anthropometric and biochemical characteristics of patients with nonalcoholic fatty liver diagnosed by non-invasive diagnostic methods // Med. Arch.— 2014.— N 68 (1).— P. 22—26.
9.    Hernaez R., Lazo M., Bonekamp S. et al. Diagnostic accuracy and reliability of ultrasonography for the detection of fatty liver: a meta-analysis // Hepatology.— 2011.— Vol. 54 (3).— P. 1082—1090.
10.    Dietrich P., Hellerbrand C. Non-alcoholic fatty liver disease, obesity and the metabolic syndrome // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol.— 2014.— Vol. 28 (4).— P. 637—653.
11.    Toouli J., Fried M., Ghafoor Khan A. Obesity World Gastroente­rology Organisation Global Guideline.— 2009.— 30 p.
12.    Filippova A. Non-alcoholic and alcoholic fatty liver disease in patients suffering from biliary tract pathology and obesity: clinical and functional aspects // Modern Science Moderni Vĕda.— 2015.— N 4.— P. 134—149.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

3. Оригінальні дослідження

 

Особливості макроскопічного стану слизової оболонки верхнього відділу травного каналу у хворих на хронічний гастрит в поєднанні з остеоартрозом

М.Ю. Зак, Л.М. Пасієшвілі

Харківський національний медичний університет

Мета роботи — визначити характер макроскопічних змін верхнього відділу травного каналу у хворих на хронічний гастрит (ХГ), які отримували селективні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) з приводу остеоартрозу (ОА).
Матеріали та методи. Проведено обстеження 507 пацієнтів (310 жінок та 197 чоловіків) у віці від 40 до 65 (середній вік — (52,5 ± 4,32) року), які розподілені на 2 клінічні групи: І групу склали 357 хворих на ОА в поєднанні з ХГ,
ІІ групу — 150 пацієнтів з ХГ без патології суглобів. Серед обстежених неатрофічний гастрит (НАГ) мав місце у 117 та 51 хворих з І та ІІ групи відповідно; атрофічний гастрит (АГ) — у 240 та у 99 пацієнтів з І та ІІ групи відповідно. Усі хворі
І групи для суглобового синдрому отримували селективні НПЗП: мелоксикам у дозі 15 мг/добу або німесулід у дозі — 200 мг/добу. Тривалість НПЗП-терапії складала від 1 тиж до декількох років. Усім хворим виконувалась езофагогастродуоденоскопія, підставою для проведення якої були абдомінальний біль, диспепсичні розлади та онкопошук.
Результати та обговорення. Прийом селективних НПЗП мелоксикаму та німесуліду у стандартному режимі з приводу ОА у хворих на ХГ викликає низку функціональних та структурних змін з боку верхнього відділу травного каналу, характер та виразність яких залежала від морфологічного типу гастриту. Ерозивний езофагіт ступеня А та В у хворих з НАГ в поєднанні з ОА був зафіксований у
3,4 ра­­зу (c2 = 1,28; р = 0,004), а у пацієнтів з АГ в поєднанні з ОА — у 4,4 разу
(c2 = 1,28; р = 0,014) частіше, ніж при НАГ та АГ без супутньої патології відповідно. Вста­нов­лено, що у І групі ерозії у кардіальному відділі шлунка спостерігалися лише при АГ, а у тілі шлунка при АГ зафіксовані у 2,0 разу (c2 = 2,12; р = 0,002)
частіше, ніж при НАГ. У хворих на ОА розвиток поодиноких ерозій не залежав від морфологічного типу гастриту, проте множинні ерозії у 1,9 разу (c2 = 2,01; р = 0,001) частіше спостерігались при АГ, ніж при НАГ. Прийом НПЗП у хворих з ОА сприяв розвитку низки функціональних розладів: при ХГ в поєднанні з ОА шлунково-стравохідний рефлюкс був зафіксований у 1,9 ра­­зу частіше (c2 = 15,67; р = 0,017),
а дуоденогастральний рефлюкс — у 1,7 разу частіше (c2 = 18,41; р = 0,011), ніж при ХГ без супутньої патології.
Висновки. Прийом селективних НПЗП з приводу ОА у хворих на АГ викликає розвиток більш важких структурних та функціональних розладів, ніж у пацієнтів на НАГ. Розвиток поодиноких ерозій не залежав від морфологічної форми ХГ, проте множинні ерозії спостерігались у 2,0 разу частіше при АГ, ніж при НАГ (c2 = 2,12; р = 0,002). При ХГ в поєднанні з ОА шлунково-стравохідний рефлюкс спостерігався у 1,9 разу частіше (c2 = 15,67; р = 0,017), а дуоденогастральний рефлюкс —
у 1,7 разу частіше (c2 = 18,41; р = 0,011), ніж при ХГ без супутньої патології.

Ключові слова: хронічний гастрит, остеоартроз, НПЗП-терапія, макроскопічні зміни.

Список літератури:  
1.    Мосійчук Л.М., Зак М.Ю. Хвороби стравоходу та шлунка: практичний посібник.— Дніпропетровськ, 2012.— 59 с.
2.    Коваленко В.М., Борткевич О.П. Остеоартроз: Практична настанова.— 3-тє вид., доп. і змін.— К.: Моріон, 2010.— 607 с.
3.    Курята А.В., Гречаник М.М. Проблема лечения суставной боли: фокус на безопасность // Здоровье Украины.— 2014.— № 6.— С. 43—44.
4.    Каратеев А.Е., Яхно Н.Н., Лазебник Л.Б. Применение несте­роидных противовоспалительных препаратов: Клинические рекомендации.— М.: Имапресс, 2009.— 167 с.
5.    Чернеховская Н.Е., Черепянцев Д.П., Поваляев А.В. Эндо­скопическая диагностика заболеваний пищевода, желудка и тонкой кишки.— МЕДпресс-информ.— 2010.— 208 с.
6.    Dixon M.F., Genta R.M., Yardley J.H. Classification and grading of gastritis. The updated Sydney system. International Workshop on the Histopathology of gastritis, Houston // Am. J. Surg. Pathol.— 1996.— Vol. 20.— P. 1161—1181.
7.    Lanza F.L., Chan F., Quigley E. Guidelines for Prevention of NSAID-Related Ulcer Complications // Am. J. Gastroenterol.— 2009.— Vol. 104— P. 728—738.
8.    Rugge M., G. de Boni, Pennelli M. Gastritis OLGA — staging & gastric cancer risk: a twelve year clinico-pathological follow-up study // Minerva Gastroenterol. Dietol.— 2010.— Vol. 56 (1).— P. 13—17.

Інше: Зак Максим Юрійович  
к. мед. н., ст. наук. співр.     

61022, м. Харків, просп. Науки, 4
E­mail: ukrgastro@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 5 червня 2016 р.

 

Особенности макроскопических изменений слизистой оболочки верхнего отдела пищеварительного канала у больных хроническим гастритом в сочетании с остеоартрозом

М.Ю. Зак, Л.М. Пасиешвили

Харьковский национальный медицинский университет

Цель работы — определить особенности макроскопических изменений верхнего отдела пищеварительного канала у больных хроническим гастритом (ХГ), которые получали селективные нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) по поводу остеоартроза (ОА).
Материалы и методы. Проведено обследование 507 пациентов (310 женщин и 197 мужчин) в возрасте от 40 до 65 (средний возраст — (52,5 ± 4,32) лет), которые распределены на 2 клинические группы: I группу составили
357 больных с ОА в сочетании с ХГ, а II группу — 150 пациентов с ХГ без сопутствующей патологии. Среди обследованных неатрофический гастрит (НАГ) имел место у 117 пациентов и у 51 боль­ных в I и во II группах соответственно, а атрофический гастрит (АГ) — у 240 и у 99 пациентов в I и во II группах соответственно. Все обследованные I группы по поводу ОА получали селективные НПВП: мелоксикам в дозе 15 мг/сут или нимесулид в дозе 200 мг/сут. Продолжительность НПЗП-терапии составляла от 1 нед до нескольких лет. Всем больным выполнялась эзофагогастродуоденоскопия, основанием для проведения которой были боли в животе, диспепсические расстройства и онкопоиск.
Результаты и обсуждение. Прием селективных НПВП мелоксикама и нимесулида в стандартном режиме по поводу ОА у больных ХГ вызывает ряд функциональных и структурных изменений со стороны верхнего отдела пищеварительного канала, характер и выраженность которых зависела от морфологического типа гастрита. Эрозивный эзофагит степени А и В у больных с НАГ в сочетании с ОА был зафиксирован в 3,4 раза (c2 = 1,28;
р = 0,004), а у пациентов с АГ в сочетании с ОА — в 4,4 раза (c2 = 1,28; р = 0,014) чаще, чем при НАГ и АГ без сопутствующей патологии соответственно. Установлено, что в I группе эрозии в кардиальном отделе желудка наблюдались только при АГ, а в теле желудка при АГ зафиксированы в 2,0 раза (c2 = 2,12; р = 0,002) чаще при НАГ. У больных ОА развитие единичных эрозий не зависело от морфологического типа гастрита, однако множественные эрозии в 1,9 раза (c2 = 2,01; р = 0,001) чаще наблюдались при АГ, чем при НАГ. При ХГ в сочетании с ОА желудочно-пищеводный рефлюкс наблюдался в 1,9 раза чаще (c2 = 15,67; р = 0,017), а дуоденогаст­ральный рефлюкс — в 1,7 раза чаще (c2 = 18,41; р = 0,011 ), чем при ХГ без сопутствующей патологии.
Выводы. Прием селективных НПВП по поводу ОА у больных с АГ вызывает развитие более тяжелых структурных и функциональных расстройств, чем у пациентов с НАГ. Развитие единичных эрозий не зависело от морфологической формы ХГ, однако множественные эрозии наблюдались в 2,0 раза чаще при АГ, чем при НАГ
(c2  = 2,12; р = 0,002). При ХГ в сочетании с ОА желудочно-пищеводный рефлюкс наблюдался в 1,9 раза чаще
(c2  = 15,67; р = 0,017), а дуоденогастральный рефлюкс — в 1,7 раза чаще (c2 = 18,41; р = 0,011), чем при ХГ без сопутствующей патологии.

Ключевые слова: хронический гастрит, остеоартроз, НПВП-терапия, макроскопические изменения.

Список литературы:  
1.    Мосійчук Л.М., Зак М.Ю. Хвороби стравоходу та шлунка: практичний посібник.— Дніпропетровськ, 2012.— 59 с.
2.    Коваленко В.М., Борткевич О.П. Остеоартроз: Практична настанова.— 3-тє вид., доп. і змін.— К.: Моріон, 2010.— 607 с.
3.    Курята А.В., Гречаник М.М. Проблема лечения суставной боли: фокус на безопасность // Здоровье Украины.— 2014.— № 6.— С. 43—44.
4.    Каратеев А.Е., Яхно Н.Н., Лазебник Л.Б. Применение несте­роидных противовоспалительных препаратов: Клинические рекомендации.— М.: Имапресс, 2009.— 167 с.
5.    Чернеховская Н.Е., Черепянцев Д.П., Поваляев А.В. Эндо­скопическая диагностика заболеваний пищевода, желудка и тонкой кишки.— МЕДпресс-информ.— 2010.— 208 с.
6.    Dixon M.F., Genta R.M., Yardley J.H. Classification and grading of gastritis. The updated Sydney system. International Workshop on the Histopathology of gastritis, Houston // Am. J. Surg. Pathol.— 1996.— Vol. 20.— P. 1161—1181.
7.    Lanza F.L., Chan F., Quigley E. Guidelines for Prevention of NSAID-Related Ulcer Complications // Am. J. Gastroenterol.— 2009.— Vol. 104— P. 728—738.
8.    Rugge M., G. de Boni, Pennelli M. Gastritis OLGA — staging & gastric cancer risk: a twelve year clinico-pathological follow-up study // Minerva Gastroenterol. Dietol.— 2010.— Vol. 56 (1).— P. 13—17.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

4. Оригінальні дослідження

 

Особливості метаболічного профілю пацієнтів з асоційованим перебігом ішемічної хвороби серця та цукрового діабету 2 типу, інфікованих Helicobacter pylori

О.В. Колеснікова, Т.Є. Козирєва

ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків

Мета роботи — вивчення впливу інфекції Helicobacter pylori (HР) на особливості метаболічного профілю пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та цукровим діабетом 2 типу (ЦД 2).
Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 60 осіб (29 чоловіків і 31 жінка) з верифікованим діагнозом ІХС в поєднанні з ЦД 2 з/без ознак інфекції НР, середній вік яких становив (56,6 ± 6,2) року. Пацієнти були розподілені за двома групами: I групу склали пацієнти, серопозитивні за НР, що мають ІХС у поєднанні з ЦД 2
(n = 28), II група була представлена серонегативними за НР пацієнтами з ознаками ІХС у поєднанні з ЦД 2
(n = 32). Критерії виключення: наявність гострих запальних процесів, онкологічних захворювань, серцевої недостатності III ступеня. У всіх пацієнтів визначені титри IgG антитіл до НР методом твердофазного імуноферментного аналізу. Для оцінки ліпідного обміну досліджували рівень загального холестерину (ЗХ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) і тригліцеридів (ТГ). Ступінь компенсації вуглеводного обміну визначали за рівнем глікозильованого гемоглобіну (HbA1с). Визначали концентрацію адипонектину, С-реактивного білка (С-РБ).
Результати та обговорення. Отримані дані свідчать про те, що формування метаболічних змін у пацієнтів з ІХС у поєднанні з ЦД 2, серопозитивних за НР, відбувається в умовах дисліпідемії, дисглікії і гіперінсулінемії порівняно із серонегативними за НР пацієнтами. У пацієнтів I групи було виявлено достовірне зниження адипоцитарного гормону і підвищення С-РБ як маркера імунного запалення порівняно з аналогічними показниками пацієнтів II групи (р = 0,001). Можна припустити, що інфекція НР зумовлює формування гормонально-метаболічних змін у вигляді гіпоадипонектинемії, що, в свою чергу, створює умови для погіршення компенсації вуглеводного і ліпідного профілю.
Висновки. Серопозитивні за НР пацієнти з ІХС у поєднанні з ЦД 2 мають проатерогенний ліпідний профіль, більш виражені зміни у показниках глюкози натще на тлі гіперінсулінемії порівняно із серонегативними за НР пацієнтами. Гіпоадипонектинемія і підвищення рівня С-РБ можуть розглядатися як фактори кардіометаболічного ризику у серопозитивних за НР пацієнтів з ІХС у поєднанні з ЦД 2.

Ключові слова: інфекція Helicobacter pylori, ішемічна хвороба серця, ліпідний обмін, вуглеводний обмін, цукровий діабет 2 типу.

Список літератури:  
1.    Figura N., Franceschi F., Santucci A. et al. Extragastric mani­festations of Helicobacter pylori infection // Helicobacter.— 2010.— Vol. 15 (Suppl. 1).— P. 60—68.
2.    Halvatsiotis I., Tsiotra P.C., Ikonomidis I. et al. Genetic variation in the adiponectin receptor 2 (ADIPOR2) gene is associated with coronary artery disease and increased ADIPOR2 expression in peripheral monocytes // Cardiovasc. Diabetology.— 2010.— Vol. 9.— P. 10—21.
3.    He C., Yang Z., Lu N. Helicobacter pylori infection and diabetes: is it a myth or fact? // World J. Gastroenterol.— 2014.— Vol. 20 (16).— P. 4607—4617.
4.    Jackson L., Britton J., Lewis S.A. et al. A population-based epidemiologic study of Helicobacter pylori infection and its association with systemic inflammation // Helicobacter.— 2009.— Vol. 14.— P. 108—113.
5.    Jafarzadeh A., Rezayati M.T., Nemati M. Helicobacter pylori seropositivity in patients with type 2 diabetes mellitus in South-East of Iran // Acta Med. Iran.— 2013.— Vol. 51.— P. 892—896.
6.    Polyzos S.A., Kountouras J., Papatheodorou A. et al. Helicobac­ter pylori infection in patients with nonalcoholic fatty liver disease // Metabolism.— 2013.— Vol. 62.— P. 121—126.
7.    Vafaeimanesh J., Hejazi S.F., Damanpak V. et al. Association of Helicobacter pylori infection with coronary artery disease: Is Helicobacter pylori a risk factor? // Sci. World. J.— 2014.— http://doi.org/10.1155/2014/516354.
8.    Vizzardi E., Bonadei I., Piovanelli B. et al. Helicobacter pylori and ischemic heart disease // Panminerva Medica.— 2011.—Vol. 53, N 3.— P. 193—202.

Інше: Колеснікова Олена Вадимівна      
д. мед. н., заст. директора з наукової роботи     

61039, м. Харків, просп. Любові Малої, 2а
Тел. (0572) 370-28-18
E-mail: kolesnikova1973@gmail.com     

Стаття надійшла до редакції 30 травня 2016 р.

 

Особенности метаболического профиля пациентов с ассоциированным течением ишемической болезни сердца и сахарного диабета 2 типа, инфицированных Helicobacter pylori

Е.В. Колесникова, Т.Е. Козырева   

ГУ «Национальный институт терапии имени Л.Т. Малой НАМН  Украины», Харьков

Цель работы — изучение влияния инфекции Helicobacter pylori (HР) на особенности метаболического профиля пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС) и сахарным диабетом 2 типа (СД 2).
Материалы и методы. Объектом исследования стали 60 лиц (29 мужчин и
31 жен­­щина) с верифицированной ИБС в сочетании с СД 2 с/без признаков инфекции НР, средний возраст которых составил (56,6 ± 6,2) года. Пациенты были разделены на две группы: I группу составили пациенты, серопозитивные
по НР, имеющие ИБС в сочетании с СД 2 (n = 28), II группа была представлена серонегативными по НР пациентами с признаками ИБС в сочетании с СД 2
(n = 32). Критерии исключения: наличие острых воспалительных процессов, онкологических заболеваний, сердечной недостаточности III степени. У всех пациентов определены титры IgG антител к НР методом твердофазного иммуноферментного анализа. Для оценки липидного обмена исследовали уровень общего холестерина (ОХС), холестерина липопротеидов высокой плотности (ХС ЛПВП) и триглицеридов (ТГ). Степень компенсации углеводного обмена определяли по уровню гликозилированного гемоглобина (HbA1с). Определяли концентрацию адипонектина, С-реактивного белка (С-РБ).
Результаты и обсуждение. Полученные данные свидетельствуют о том, что формирование метаболических изменений у пациентов с ИБС в сочетании с СД 2 серопозитивных по НР происходит в условиях дислипидемии, дисгликии и гипер­инсулинемии в сравнении с серонегативными по НР пациентами. У пациентов
I группы было выявлено достоверное снижение адипоцитарного гормона и повышение С-РБ как маркера иммунного воспаления в сравнении с аналогичными показателями пациентов II группы (р = 0,001). Можно предположить, что инфекция НР предрасполагает к формированию гормонально-метаболических изменений в виде гипоадипонектинемии, что, в свою очередь, создает условия для ухудшения компенсации углеводного и липидного профиля.
Выводы. Серопозитивные по НР пациенты с ИБС в сочетании с СД 2 имеют проатерогенный липидный профиль, более выраженные изменения в показателях глюкозы натощак на фоне гиперинсулинемии в сравнении с серонегативными по НР пациентами. Гипоадипонектинемия и повышение уровня С-РБ могут рассматриваться в качестве факторов кардиометаболического риска у серопозитивных по НР пациентов с ИБС в сочетании с СД 2.

Ключевые слова: инфекция Helicobacter pylori, ишемическая болезнь сердца, липидный обмен, углеводный обмен, сахарный диабет 2 типа.

Список литературы:  
1.    Figura N., Franceschi F., Santucci A. et al. Extragastric mani­festations of Helicobacter pylori infection // Helicobacter.— 2010.— Vol. 15 (Suppl. 1).— P. 60—68.
2.    Halvatsiotis I., Tsiotra P.C., Ikonomidis I. et al. Genetic variation in the adiponectin receptor 2 (ADIPOR2) gene is associated with coronary artery disease and increased ADIPOR2 expression in peripheral monocytes // Cardiovasc. Diabetology.— 2010.— Vol. 9.— P. 10—21.
3.    He C., Yang Z., Lu N. Helicobacter pylori infection and diabetes: is it a myth or fact? // World J. Gastroenterol.— 2014.— Vol. 20 (16).— P. 4607—4617.
4.    Jackson L., Britton J., Lewis S.A. et al. A population-based epidemiologic study of Helicobacter pylori infection and its association with systemic inflammation // Helicobacter.— 2009.— Vol. 14.— P. 108—113.
5.    Jafarzadeh A., Rezayati M.T., Nemati M. Helicobacter pylori seropositivity in patients with type 2 diabetes mellitus in South-East of Iran // Acta Med. Iran.— 2013.— Vol. 51.— P. 892—896.
6.    Polyzos S.A., Kountouras J., Papatheodorou A. et al. Helicobac­ter pylori infection in patients with nonalcoholic fatty liver disease // Metabolism.— 2013.— Vol. 62.— P. 121—126.
7.    Vafaeimanesh J., Hejazi S.F., Damanpak V. et al. Association of Helicobacter pylori infection with coronary artery disease: Is Helicobacter pylori a risk factor? // Sci. World. J.— 2014.— http://doi.org/10.1155/2014/516354.
8.    Vizzardi E., Bonadei I., Piovanelli B. et al. Helicobacter pylori and ischemic heart disease // Panminerva Medica.— 2011.—Vol. 53, N 3.— P. 193—202.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

5. Оригінальні дослідження

 

Значення показників ліпідного обміну в прогнозуванні атеросклеротичного ураження коронарних судин

Л.В. Журавльова, Н.А. Лопіна

Харківський національний медичний університет

Мета роботи — оцінити рівні і роль показників ліпідного обміну в прогнозуванні атеросклеротичного ураження коронарних судин.
Матеріали та методи. Обстежено 131 пацієнта з ішемічною хворобою серця (ІХС). Залежно від наявності цукрового діабету (ЦД) 2 типу хворі на ІХС були розділені на дві групи: 1-ша група (n = 70) — хворі із супутнім ЦД 2 типу, 2-га група (n = 61) — хворі на ІХС без супутнього ЦД 2 типу. Всім пацієнтам для верифікації діагнозу ІХС проводилася коронарографія. У всіх хворих оцінювалися показники ліпідного обміну: загальний холестерин (ЗХ), холестерин ліпопротеїдів високої (ХС ЛПВЩ), низької (ХС ЛПНЩ) та дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), тригліцериди (ТГ), коефіцієнт атерогенності.
Результати та обговорення. У ході дослідження було виявлено, що у пацієнтів з ІХС як 1-ї, так і 2-ї групи у порівнянні з особами контрольної групи були достовірно вищі значення показників ЗХ, ТГ, ХС ЛПДНЩ, коефіцієнта атерогенності, а також достовірно знижений рівень ХС ЛПВЩ. Крім того, в пацієнтів 1-ї групи реєструвалися достовірно більші середні значення рівня ТГ в порівнянні з 2-ю групою, в той час як у 2-й групі рівень ТГ достовірно не відрізнявся від показників контрольної групи. В 1-й групі кількість пацієнтів з комбінованою дисліпідемією була достовірно більшою, ніж у 2-й групі. Більшість пацієнтів, які отримували ліпідознижуючу терапію в анамнезі, не досягали цільових рівнів ХС ЛПНЩ у осіб з документованим ангіографією ураженням коронарних судин, що належать до групи високого кардіоваскулярного ризику. При аналізі кореляційних взаємозв’язків між вираженістю ураження коронарних артерій і показниками ліпідного обміну у пацієнтів з ІХС було встановлено їх наявність між рівнями ЗХ, ХС ЛПДНЩ, ТГ, ХС ЛПНЩ і вираженістю атеросклеротичного ураження коронарних судин. Відносно прогнозування наявності атеросклеротичного ураження коронарних артерій та гемодинамічно значущих стенозів коронарних судин найбільше значення має оцінка ХС ЛПДНЩ та ХС ЛПВЩ, щодо прогнозування наявності дифузного ураження коронарних артерій достовірних відмінностей між показниками ліпідного обміну виявлено не було.
Висновки. Отримані в ході дослідження дані демонструють неліпідні механізми розвитку і прогресування атеросклеротичного процесу як у хворих на ЦД 2 типу, так і без нього, що вимагає подальшого вивчення для розробки ефективних стратегій первинної і вторинної профілактики кардіоваскулярних подій.

Ключові слова: атеросклероз коронарних судин, ішемічна хвороба серця, цукровий діабет 2 типу, ліпідний обмін.

Список літератури:  
1.    Бідучак А.С., Шкробанець І.Д., Леонець С.І.  Епідеміологічні особливості хвороб системи кровообігу в Україні й Черні­вецькій області // Буковин. мед. вісн.— Т. 17.— № 3 (67).— ч. 2.— 2013.— С. 100—103.
2.    Дисліпідемії: діагностика, профілактика та лікування: Мето­дичні рекомендації Асоціації кардіологів України / Под ред. О.І. Мітченко, М.І. Лутай.— К., 2011.— 25 с.
3.    Москаленко В.Ф., Гульчій О.П., Голубчиков М.В. та ін. Біо­ста­тистика / За заг. ред. чл.-кор. НАМН України, проф. В.Ф. Мос­каленка.— К.: Книга плюс, 2009.— 184 с.
4.    Рекомендации по диабету, предиабету и сердечно-сосу­дис­тым заболеваниям EASD/ESC // Рос. кардиол. журн.— № 3 (107).— 2014.— С. 6—70.
5.    Стабільна ішемічна хвороба серця: адаптована клінічна настанова, заснована на доказах.— К., 2016.— 177 с.
6.    Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спе­ці­алізованої) медичної допомоги: Стабільна ішемічна хвороба серця / Hаказ МОЗ України від 02.03.2016 № 152.— 61 с.
7.    Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги: цукровий діабет 2 типу (наказ МОЗ № 1118 від 21.12.2012 р.).— 115 c.
8.    Huang Y., Cai X., Chen P., Mai W. et al. Associations of prediabetes with all-cause and cardiovascular mortality: A meta-analysis // Annals of Medicine.— 2014.— Vol. 46.— P. 684—692.
9.    Naito R., Kasai T. Coronary artery disease in type 2 diabetes mellitus: Recent treatment strategies and future perspectives // World J. Cardiol.— 2015.— Vol. 7 (3).— Р. 119—124.
10.    Standards of medical care in diabetes — 2016. American Diabetes Association // Diabetes Care.— 2016.— Vol. 39 (Suppl. 1).— S. 1—109.

Інше: Журавльова Лариса Володимирівна
д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини № 3

61022, м. Харків, просп. Науки, 4
Тел/факс: (057) 705-66-59
Е-mail: l.zhuravlyova@mail.ru

Стаття надійшла до редакції 8 червня 2016 р.

 

Значение показателей липидного обмена в прогнозировании атеросклеротического поражения коронарных сосудов

Л.В. Журавлева, Н.А. Лопина

Харьковский национальный медицинский университет

Цель работы — оценить уровни и роль показателей липидного обмена в прогнозировании атеросклеротического поражения коронарных сосудов.
Материалы и методы. Обследован 131 пациент с ишемической болезнью сердца (ИБС). Больные ИБС были разделены на две группы: 1-я группа (n = 70) — больные с сопутствующим СД 2 типа, 2-я группа (n = 61) — больные ИБС без сопутствующего СД 2 типа. Всем пациентам для верификации диагноза ИБС проводилась коронарография. У всех больных оценивались показатели липидного обмена: общий холестерин (ХС), холестерин липопротеидов высокой плотности (ХС ЛПВП), низкой плотности (ХС ЛПНП) и очень низкой плотности (ХС ЛПОНП), триглицеридов (ТГ), коэффициент атерогенности.
Результаты и обсуждение. В ходе исследования было выявлено, что у пациентов с ИБС как 1-й, так и 2-й группы в сравнении с лицами контрольной группы были достоверно более высокие значения показателей общего ХС, ТГ, ХС ЛПОНП, коэффициента атерогенности, а также достоверно снижен уровень ХС ЛПВП. Кроме того, у пациентов 1-й группы регистрировались достоверно большие средние значения уровня ТГ в сравнении со 2-й группой, в то время как во 2-й группе уровень ТГ достоверно не отличался от показателей контрольной группы. В 1-й группе количество пациентов с комбинированной дислипидемией было достоверно большим, чем во 2-й. Большинство пациентов, получавших липидоснижающую терапию в анамнезе, не достигали целевых уровней ХС ЛПНП у лиц с документированным ангиографией поражением коронарных сосудов, относящихся к группе высокого кардиоваскулярного риска. При анализе корреляционных взаимосвязей между выраженностью поражения коронарных артерий и показателями липидного обмена у пациентов с ИБС было установлено их наличие между уровнями ОХ, ХС ЛПОНП, ТГ, ХС ЛПНП и выраженностью атеросклеротического поражения коронарных сосудов. В отношении прогнозирования наличия атеросклеротического поражения коронарных артерий, гемодинамически значимых стенозов коронарных сосудов наибольшее значение имеет оценка ХС ЛПОНП и ХС ЛПВП, в отношении прогнозирования наличия диффузного поражения коронарных артерий достоверных различий между показателями липидного обмена не выявлено.
Выводы. Полученные в ходе исследования данные демонстрируют нелипидные механизмы развития и прогрессирования атеросклеротического процесса как у больных СД 2 типа, так и без него, что требует дальнейшего изучения для разработки эффективных стратегий первичной и вторичной профилактики кардиоваскулярных событий.

Ключевые слова: атеросклероз коронарных сосудов, ишемическая болезнь сердца, сахарный диабет 2 типа, липидный обмен.

Список литературы:  
1.    Бідучак А.С., Шкробанець І.Д., Леонець С.І.  Епідеміологічні особливості хвороб системи кровообігу в Україні й Черні­вецькій області // Буковин. мед. вісн.— Т. 17.— № 3 (67).— ч. 2.— 2013.— С. 100—103.
2.    Дисліпідемії: діагностика, профілактика та лікування: Мето­дичні рекомендації Асоціації кардіологів України / Под ред. О.І. Мітченко, М.І. Лутай.— К., 2011.— 25 с.
3.    Москаленко В.Ф., Гульчій О.П., Голубчиков М.В. та ін. Біо­ста­тистика / За заг. ред. чл.-кор. НАМН України, проф. В.Ф. Мос­каленка.— К.: Книга плюс, 2009.— 184 с.
4.    Рекомендации по диабету, предиабету и сердечно-сосу­дис­тым заболеваниям EASD/ESC // Рос. кардиол. журн.— № 3 (107).— 2014.— С. 6—70.
5.    Стабільна ішемічна хвороба серця: адаптована клінічна настанова, заснована на доказах.— К., 2016.— 177 с.
6.    Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спе­ці­алізованої) медичної допомоги: Стабільна ішемічна хвороба серця / Hаказ МОЗ України від 02.03.2016 № 152.— 61 с.
7.    Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги: цукровий діабет 2 типу (наказ МОЗ № 1118 від 21.12.2012 р.).— 115 c.
8.    Huang Y., Cai X., Chen P., Mai W. et al. Associations of prediabetes with all-cause and cardiovascular mortality: A meta-analysis // Annals of Medicine.— 2014.— Vol. 46.— P. 684—692.
9.    Naito R., Kasai T. Coronary artery disease in type 2 diabetes mellitus: Recent treatment strategies and future perspectives // World J. Cardiol.— 2015.— Vol. 7 (3).— Р. 119—124.
10.    Standards of medical care in diabetes — 2016. American Diabetes Association // Diabetes Care.— 2016.— Vol. 39 (Suppl. 1).— S. 1—109.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

6. Оригінальні дослідження

 

Залежність перебігу серцевої недостатності від поліморфізму Gln27Glu гена b2-адренорецепторів

С.М. Пивовар

ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків

Мета роботи — визначити поширеність та вплив поліморфізму Gln27Glu гена b2-адренорецепторів (АР) на перебіг серцевої недостатності (СН).
Матеріали та методи. До дослідження включено 200 хворих із СН. Оцінювали клінічний перебіг захворювання. Молекулярно-генетичне дослідження поліморфізму Gln27Glu гена b2-АР проводили в лабораторії біохімічних та імуноферментних методів дослідження з клінічною морфологією. Матеріалом для молекулярно-генетичного дослідження були лейкоцити периферичної крові пацієнтів. Виділення геномної ДНК з лейкоцитів крові для молекулярно-генетичних досліджень здійснювали за допомогою комерційного набору «ДНК-сорб-В» («Амплісенс», Росія) згідно інструкції до набору. Для полімеразної ланцюгової реакції використовували праймерні послідовності.
Результати та обговорення. З 200 хворих із СН 33 % були гомозиготними носіями «мутованого» алеля Gln27Gln гена b2-АР. 13 % хворих є гомозиготами за «диким» алелем, 54 % хворих були гетерозиготами (Gln27Glu). 88,4 % хворих з «мутованим» алелем мали синусовий ритм, в той час як у носіїв «дикого» алеля лише 51,1 % хворих не мали фібриляції передсердь.
Однак, аналізуючи частоту розвитку шлуночкової ектопічної активності, були встановлені протилежні закономірності. Так, найменша частота розвитку екстрасистолії була у хворих із СН, котрі є гомозиготними носіями «дикого» алеля С у порівнянні з гетерозиготами та носіями «мутованого» алеля.
Висновки. Генотип Gln27Gln у хворих із СН зустрічався у 33 % випадків; Glu27Glu — у 13 %; Gln27Glu — у 54 %. У 88,4 % хворих із СН, котрі є гомозиготами за алелем G b2-АР, зберігається синусовий ритм. Серед хворих з алелем С синусовий ритм зберігається лише у 51,1 %. Найменша частота розвитку шлуночкової екстрасистолії реєструється у хворих із СН, котрі є гомозиготними носіями «дикого» алеля С у порівнянні з гетерозиготами та гомозиготними носіями «мутованого» алеля.

Ключові слова: серцева недостатність, клінічний перебіг, поліморфізм гена, b2-адренорецептори.

Список літератури:  
1.    Воронков Л.Г., Ільницька М.Р., Бабич П.М. Прогноз пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та систолічною дис­функ­цією лівого шлуночка залежно від даних неінвазивних методів обстеження // Укр. тер. журн.— 2015.— Vol. 1.—  P. 24—31.
2.    Мойбенко А.А. Проблема предупреждения развития и про­грессирования сердечной недостаточности // Серцева недостатність.— 2011.— Vol. 1.— P. 8—9.
3.    Рудык Ю.С., Пивовар С.Н. Влияние полиморфизма β2-адре­но­рецепторов на патологию сердечно-сосудистой системы // Укр. тер. журн.— 2011.— Vol. 4.— P. 55—58.
4.    Bruck H., Leineweber K., Buscher R. The Gln27Glu β2-adreno­ceptor polymorphism slows the onset of desensitization of cardiac functional responses in vivo // Pharmacogenetics.— 2003.— Vol. 13.— P. 59—66.
5.    Cinzia Forleo, Nicoletta Resta, Sandro Sorrentino et al. Associa­tion of β-adrenergic receptor polymorphisms and progression of heart failure in patients with idiopathic dilated cardiomyopathy // Am. J. Med.— 2004.— Vol. 117.— P. 451—458.— Doi: 10.1016/ j.amjmed. 2004.04.012
6.    Covolo L., Gelatti U., Metra M. et al. Role of beta1- and beta2-adrenoceptor polymorphisms in heart failure: a case-control study // Eur. Heart. J.— 2004.— Vol. 25 (17).— P. 1534—1541.— Doi: 10.1016/j.ehj.2004.06.015
7.    David M. Kaye, Belinda Smirk, Carolyn Williams et al. β-Adre­noceptor genotype influences the response to carvedilol in patients with congestive heart failure // Pharmacogenetics.— 2003.— Vol. 13.— P. 379—382.— Doi: 10.1097/00008571—200307000—00002
8.    Heckbert S.R. β2-Adrenergic receptor polymorphism and risk of incident cardiovascular events in the elderly // Circulation.— 2003.— Vol. 107 (15).— P. 2021—2024.— Doi: 10.1161/ 01.cir. 0000065231. 07729.92
9.    John J.V. McMurray, Stamatis Adamopoulos, Anker S.D. et al. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012 // The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology. Developed in collaboration with the Heart Failure Association (HFA) of the ESC European Heart Journal.— 2012.— Vol. 33.— P. 1787—1847.— Doi: 10.1093/ eurheartj/ehs104
10.    Kanki H., Yang P., Xie H.G. et al. Polymorphisms in beta-adrenergic reeceptor genes in the acquired long QT syndrome // J. Cardiovasc. Electrophysiol.— 2002.— Vol. 13 (3).— P. 252—256.
11.    Lanfear D.E., Jones P.G., Marsh S. et al. Beta2-adrenergic receptor genotype and survival among patients receiving beta-blocker therapy after an acute coronary syndrome // Jama.— 2005.— Vol. 294 (12).— P. 1526—1533.
12.    Nguyen M.N., Kiriazis H., Ruggiero D. et al. Spontaneous ventricular tachyarrhythmias in β2-adrenoceptor transgenic mice in relation to cardiac interstitial fibrosis //  Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol.— 2015.— Vol. 309 (5).— P. H946—957.— Doi: 10.1152/ajpheart.00405.2015. Epub 2015 Jun 26.
13.    Pascal de Groote, Nicolas Lamblin, Nicole Helbecque et al. The impact of beta-adrenoreceptor gene polymorphisms on survival in patients with congestive heart failure // Eur. J. Heart Fail.— 2005.— Vol. 7.— P. 966—973.— Doi: 10.1016/j.ejheart. 2004.10.006
14.    Piotr Ponikowski, Adriaan A. Voors, Stefan D. et al. ESC Guide­lines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2016 // The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. European Heart Journal.— 2016.— Vol. 123.— Doi:10.1093/eurheartj/ehw128.
15.    Sotoodehnia N., Siscovick D.S., Vatta M. et al. Beta2-adrenergic receptor genetic variants and risk of sudden cardiac death // Circulation.— 2006.— Vol. 113 (15).— P. 1842—1848.— Doi.org/10.1161/circulationaha. 105.582833
16.    Stuart A. Green, Jamal Turki, Michael Innis, Stephen B. Liggett. Amino-terminal polymorphisms of the human beta 2-adrenergic receptor impart distinct agonist promoted regulatory properties //Biochemistry.— 1994.— Vol. 33.— P. 9414—9419.— Doi: 10.1021/bi00198a006.
17.    Ulucan C., Cetintas V., Tetik A. et al. Beta1 and beta2-adrenergic receptor polymorphisms and idiopathic ventricular arrhythmias // J. Cardiovasc. Electrophysiol.— 2008.— Vol. 19 (10).— P. 1053—1058.— Doi: 10.1111/j.1540—8167.2008.01202.x.
18.    Wagoner L.E., Craft L.L.,  Singh B. et al. Polymorphisms of the b2-adrenergic receptor determine exercise capacity in patients with heart failure // Circ. Res.— 2000.— Vol. 86.— P. 834—840.— Doi: 10.1161/01.res.86.8.834
19.    Zian H. Tseng, Bradley E. Aouizerat, Ludmila Pawlikowska et al. Common β Adrenergic Receptor Polymorphisms Are Not Asso­ciated with Risk of Sudden Cardiac Death in Patients with Coronary Artery Disease // Heart Rhythm.— 2008.— Vol. 5 (6).— P. 814—821.— 10.1016/j.hrthm. 2008.03.016.

Інше: Пивовар Сергій Миколайович  
к. мед. н., ст. наук. співр. відділу клінічної фармакології та фармакотерапії  

61039, м. Харків, просп. Любові Малої, 2а
Тел. (057) 373-90-90
Е-mail: sn_p@ukr.net

Стаття надійшла до редакції 2 червня 2016 р.

 

Зависимость течения сердечной недостаточности от полиморфизма Gln27Glu гена b2-адренорецепторов

С.Н. Пивовар

ГУ «Национальный институт терапии имени Л.Т. Малой НАМН Украины», Харьков

Цель работы — определить распространенность и влияние полиморфизма Gln27Glu гена b2-адренорецепторов (АР) на течение сердечной недостаточности (СН).
Материалы и методы. В исследование включены 200 больных с СН. Оценивали клиническое течение заболевания. Молекулярно-генетическое исследование полиморфизма Gln27Glu гена b2-АР проводили в лаборатории биохимических и иммуноферментных методов исследования и клинической морфологии. Материалом для молекулярно-генетического исследования служили лейкоциты периферической крови пациентов. Выделение геномной ДНК из лейкоцитов крови для молекулярно-генетических исследований осуществляли с помощью коммерческого набора «ДНК-сорб-В» («Амплисенс», Россия) в соответствии с инструкцией к набору. Для полимеразной цепочной реакции использовали праймеры последовательности.
Результаты и обсуждение. Из 200 больных с СН 33 % были гомозиготными носителями «мутированного» аллеля Gln27Gln гена b2-АР. 13 % больных являлись гомозиготами по «дикому» аллелю, 54 % пациентов — гетерозиготы (Gln27Glu). 88,4 % больных с «мутированным» аллелем имели синусовый ритм, в то время как у носителей «дикого» аллеля только 51,1 % больных не имели фибрилляции предсердий.
В то же время, анализируя частоту развития желудочковой эктопической активности, были определены противоположные закономерности. Наименьшая частота развития экстрасистолии была у больных с СН, которые являются гомозиготными носителями «дикого» аллеля С в сравнении с гетерозиготами и гомозиготными носителями «мутированного» аллеля.
Выводы. Генотип Gln27Gln у больных с СН встречается у 33 %; Glu27Glu — у 13 %; Gln27Glu — у 54 %.
У 88,4 % больных с СН, гомозиготных по аллелю G β2-АР, сохраняется синусовый ритм. Среди больных с аллелем С синусовий ритм сохраняется только у 51,1 %. Наименьшая частота развития желудочковой экстрасистолии регистрируется у больных с СН, гомозиготных по «дикому» аллелю, в сравнении с гетерозиготными и гомозиготными носителями «мутированного» аллеля.

Ключевые слова: сердечная недостаточность, течение заболевания, полиморфизм гена, b2-адренорецепторы.

Список литературы:  
1.    Воронков Л.Г., Ільницька М.Р., Бабич П.М. Прогноз пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та систолічною дис­функ­цією лівого шлуночка залежно від даних неінвазивних методів обстеження // Укр. тер. журн.— 2015.— Vol. 1.—  P. 24—31.
2.    Мойбенко А.А. Проблема предупреждения развития и про­грессирования сердечной недостаточности // Серцева недостатність.— 2011.— Vol. 1.— P. 8—9.
3.    Рудык Ю.С., Пивовар С.Н. Влияние полиморфизма β2-адре­но­рецепторов на патологию сердечно-сосудистой системы // Укр. тер. журн.— 2011.— Vol. 4.— P. 55—58.
4.    Bruck H., Leineweber K., Buscher R. The Gln27Glu β2-adreno­ceptor polymorphism slows the onset of desensitization of cardiac functional responses in vivo // Pharmacogenetics.— 2003.— Vol. 13.— P. 59—66.
5.    Cinzia Forleo, Nicoletta Resta, Sandro Sorrentino et al. Associa­tion of β-adrenergic receptor polymorphisms and progression of heart failure in patients with idiopathic dilated cardiomyopathy // Am. J. Med.— 2004.— Vol. 117.— P. 451—458.— Doi: 10.1016/ j.amjmed. 2004.04.012
6.    Covolo L., Gelatti U., Metra M. et al. Role of beta1- and beta2-adrenoceptor polymorphisms in heart failure: a case-control study // Eur. Heart. J.— 2004.— Vol. 25 (17).— P. 1534—1541.— Doi: 10.1016/j.ehj.2004.06.015
7.    David M. Kaye, Belinda Smirk, Carolyn Williams et al. β-Adre­noceptor genotype influences the response to carvedilol in patients with congestive heart failure // Pharmacogenetics.— 2003.— Vol. 13.— P. 379—382.— Doi: 10.1097/00008571—200307000—00002
8.    Heckbert S.R. β2-Adrenergic receptor polymorphism and risk of incident cardiovascular events in the elderly // Circulation.— 2003.— Vol. 107 (15).— P. 2021—2024.— Doi: 10.1161/ 01.cir. 0000065231. 07729.92
9.    John J.V. McMurray, Stamatis Adamopoulos, Anker S.D. et al. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012 // The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology. Developed in collaboration with the Heart Failure Association (HFA) of the ESC European Heart Journal.— 2012.— Vol. 33.— P. 1787—1847.— Doi: 10.1093/ eurheartj/ehs104
10.    Kanki H., Yang P., Xie H.G. et al. Polymorphisms in beta-adrenergic reeceptor genes in the acquired long QT syndrome // J. Cardiovasc. Electrophysiol.— 2002.— Vol. 13 (3).— P. 252—256.
11.    Lanfear D.E., Jones P.G., Marsh S. et al. Beta2-adrenergic receptor genotype and survival among patients receiving beta-blocker therapy after an acute coronary syndrome // Jama.— 2005.— Vol. 294 (12).— P. 1526—1533.
12.    Nguyen M.N., Kiriazis H., Ruggiero D. et al. Spontaneous ventricular tachyarrhythmias in β2-adrenoceptor transgenic mice in relation to cardiac interstitial fibrosis //  Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol.— 2015.— Vol. 309 (5).— P. H946—957.— Doi: 10.1152/ajpheart.00405.2015. Epub 2015 Jun 26.
13.    Pascal de Groote, Nicolas Lamblin, Nicole Helbecque et al. The impact of beta-adrenoreceptor gene polymorphisms on survival in patients with congestive heart failure // Eur. J. Heart Fail.— 2005.— Vol. 7.— P. 966—973.— Doi: 10.1016/j.ejheart. 2004.10.006
14.    Piotr Ponikowski, Adriaan A. Voors, Stefan D. et al. ESC Guide­lines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2016 // The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. European Heart Journal.— 2016.— Vol. 123.— Doi:10.1093/eurheartj/ehw128.
15.    Sotoodehnia N., Siscovick D.S., Vatta M. et al. Beta2-adrenergic receptor genetic variants and risk of sudden cardiac death // Circulation.— 2006.— Vol. 113 (15).— P. 1842—1848.— Doi.org/10.1161/circulationaha. 105.582833
16.    Stuart A. Green, Jamal Turki, Michael Innis, Stephen B. Liggett. Amino-terminal polymorphisms of the human beta 2-adrenergic receptor impart distinct agonist promoted regulatory properties //Biochemistry.— 1994.— Vol. 33.— P. 9414—9419.— Doi: 10.1021/bi00198a006.
17.    Ulucan C., Cetintas V., Tetik A. et al. Beta1 and beta2-adrenergic receptor polymorphisms and idiopathic ventricular arrhythmias // J. Cardiovasc. Electrophysiol.— 2008.— Vol. 19 (10).— P. 1053—1058.— Doi: 10.1111/j.1540—8167.2008.01202.x.
18.    Wagoner L.E., Craft L.L.,  Singh B. et al. Polymorphisms of the b2-adrenergic receptor determine exercise capacity in patients with heart failure // Circ. Res.— 2000.— Vol. 86.— P. 834—840.— Doi: 10.1161/01.res.86.8.834
19.    Zian H. Tseng, Bradley E. Aouizerat, Ludmila Pawlikowska et al. Common β Adrenergic Receptor Polymorphisms Are Not Asso­ciated with Risk of Sudden Cardiac Death in Patients with Coronary Artery Disease // Heart Rhythm.— 2008.— Vol. 5 (6).— P. 814—821.— 10.1016/j.hrthm. 2008.03.016.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

7. Оригінальні дослідження

 

Нові патогенетичні підходи в лікуванні пацієнтів з поєднанням гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та ішемічної хвороби серця

О.В. Ізмайлова

ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків

Мета роботи — вивчити ефективність різних схем терапії пацієнтів з поєднанням гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) та ішемічної хвороби серця (ІХС) з урахуванням впливу на низку супутніх патологічних станів і факторів ризику.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 65 хворих з поєднанням ГЕРХ та ІХС, 54 чоловіки та
11 жінок, вік яких коливався від 32 до 89 років (медіана — 63 роки). Діагностичний алгоритм складався з анкетувань з метою виявлення тяжкості ГЕРХ, інсомнії, депресивних розладів. Пацієнтам проводили скринінг-діагностику синдрому обструктивного апное/гіпопное сну (СОАГС) та ультразвукове дослідження кровотоку в гілках черевної аорти, що живлять нижню третину стравоходу. Для лікування застосовували різні варіації схем терапії, спрямованої на корекцію антиішемічного препарату β-адреноблокатора (Б), призначали препарат мелатоніну протягом 4 тиж (М), проводили дієтотерапію (Д) та комплекс лікувальної гімнастики (Г). Пацієнт міг вільно обирати зручну для себе схему терапії. Загальна тривалість спостереження становила 24 тиж.
Результати та обговорення. Через 24 тиж лікування було встановлено достовірне покращення ультразвукових швидкісних характеристик кровотоку в артеріях, що живлять «зону інтересу» при ГЕРХ, а саме — нижню третину стравоходу. Найбільш ефективною була схема терапії, що включала всі компоненти корекції способу життя та лікування — Б1М1Д1Г1. Саме при цій схемі було помічено також зменшення тяжкості клінічної симптоматики ГЕРХ та СОАГС. Ефект від прийому мелатоніну було встановлено для параметрів кровотоку в гілках черевної аорти, показників тяжкості інсомнії та депресії за результатами анкетування.
Висновки. Комплексний підхід до терапії пацієнтів з ГЕРХ та ІХС із застосуванням β-адреноблокатора бісопрололу, 4-тижневого курсу лікування мелатоніном, регулярних фізичних «кардіонавантажень», комплексу вправ для м’язів шиї, язика, нижньої щелепи та дієтотерапії (схема Б1М1Д1Г1) можна рекомендувати як оптимальне лікування, що позитивно впливає на низку патогенетичних ланок зазначених коморбідних захворювань.

Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ішемічна хвороба серця, синдром апное сну, інсомнія, мелатонін, лікування.

Список літератури:  
1.    «Алгоритм раннього виявлення гастроезофагеальної реф­люксної хвороби»: Свідоцтво № 26148 / Фадєєнко Г.Д., Кушнір І.Е., Чернова В.М. та співавт.— Заявка № 26255; заявлено 03.07.2008, зареєстровано 17.10.2008.
2.    Бузунов Р.В., Легейда И.В. Храп и синдром обструктивного апноэ сна. Учебное пособие для врачей.— М., 2012.— Режим доступа: http://www.sleep-apnea-guide.com.
3.    Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба 2013 (Уніфікова­ний клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги) // Новости медицины и фармации (гаст­ро­энтерология).— 2014.— № 489.— С. 49—60.
4.    Ивлева А.Я. Различия фармакологических свойств бета-адреноблокаторов и их клиническое значение // Сonsilium Medicum.— Т. 5.— № 11.— Режим доступа: http://medi.ru/doc/091015.htm.
5.    Кошель В.И., Пасечников В.Д., Кучерявый В.С. Дифферен­циальная диагностика и лечение синдрома обструктивного ночного апноэ во время сна, ассоциированного с гатро­эзофагеальной рефлюксной болезнью // Современные проб­лемы науки и образования.— 2012.— № 6.— Режим доступа: http://science-education.ru.
6.    Крахмалова Е.О., Фадеенко Г.Д., Измайлова Е.В. Связь эндо­скопических проявлений гастроэзофагеальной реф­люксной болезни с уровнем мелатонина и тяжестью обст­руктивного апноэ сна // Укр. пульмонол. журн.— 2016.— № 2.— С. 19—24.
7.    Маев И.В., Самсонов А.А., Годило-Годлевский В.А. и др. Лекарственное взаимодействие ингиби­торов протонной помпы и клопидогреля при их совместном приеме // Клиническая медицина.— 2013.— № 5.— С. 15—21.
8.    Осадчук М.А., Калинин А.В., Липатова Т.Е. и др. Роль диффузной нейроэндокринной системы в патогенезе и исходе гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол.— 2007.— Т. 17.— № 3.— С. 35—40.
9.    Пикулев Д.В., Алексеева О.П., Долбин И.В.  Ишемическая болезнь сердца и гастро­эзо­фагеальная рефлюксная бо­­лезнь: особенности сочетанного течения (обзор) // Мед. аль­­манах.— 2012.— № 1.— С. 43—47.
10.    Старостин Б.Д. Мелатонин в лечении пациентов с гастро­эзофагеальной рефлюксной болезнью // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга.— 2011.— № 2—3.— С. 85.
11.    Cыресина О.В., Жукова Е.А., Видманова Т.А. и др. Мелатонин в комплексном лечении гастро­эзофагеальной рефлюксной болезни у детей // Педиатрическая фармакология.— 2012.— Т. 9.— № 1.— С. 77—80.
12.    Фадеенко Г.Д., Измайлова Е.В., Крахмалова Е.О. Осо­бен­ности нарушений сна и депрессивные расстройства у па­­циентов с изолированной ГЭРБ и в со­­четании с ишемической болезнью сердца // Scientific Journal «ScienceRise».— 2015.— Т. 15.— № 10/3.— C. 145—153.
13.    Хельсинская декларация Всемирной медицинской ассо­циации: рекомендации для врачей по проведению био­медицинских исследований на человеке // Междунар. журн. мед. практики.— 2005.— № 6.— C. 18—20.
14.    Ai Fujimoto A., Hoteya S., Iizuka T. et al. Obesity and Gastro­intestinal Diseases // Gastroenterol. Res. Pract. 2013.— Vol. 2013.— P. 760574.
15.    Demeter P., Pap A. The relationship between gastroesophageal reflux disease  and obstructive sleep apnea // J. Gastroenterol.— 2004.— N 39.— P. 815—820.
16.    Dent J. Pathogenesis of gastro-oesophageal reflux disease and novel options for its therapy // Neurogastroenterol. Motil.— 2008.— Vol. 20.— N 1.— P. 91—102.
17.    ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease // European Heart Journal.— 2013.— N 34.— P. 2949—3003.
18.    Laine L., Hennekens C. Proton pump inhibitor and clopidogrel interaction: fact or fi ction? // Am. J. Gastroenterol.— 2010.— N 105.— P. 34—41.
19.    Madanick R.D. Proton pump inhibitor side effects and drug interactions: much ado about nothing? // Cleveland Clin. J. Med.— 2011.— N 78.— P. 39—49.
20.    Vaughan T.L., Farrow D.C., Hansten P.D. et al. Risk of esopha­geal and gastric adenocarcinomas in relation to use calcium channel blockers, asthma drugs, and other medications that promote gastroesophageal reflux // Cancer Epidemiol. Biomar­kers Prev.— 1998.— Vol. 7 (9).— P. 749—756.

 

Новые патогенетические подходы в лечении пациентов с сочетанием гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и ишемической болезни сердца

Е.В. Измайлова

ГУ «Национальный институт терапии имени Л.Т. Малой НАМН  Украины», Харьков

Цель работы — изучить эффективность различных схем терапии пациентов с сочетанием гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) и ишемической болезни сердца (ИБС) c учетом воздействия на ряд сопутствующих патологических состояний и факторов риска.
Материалы и методы. В исследовании принимали участие 65 больных с сочетанием ГЭРБ и ИБС, 54 мужчин и 11 женщин, возраст которых варьировал от 32 до 89 лет (медиана — 63 года). Диагностический алгоритм состоял из анкетирования с целью выявления тяжести ГЭРБ, инсомнии, депрессивных расстройств. Пациентам проводили скрининг-диагностику синдрома обструктивного апноэ/гипопноэ сна (СОАГС) и ультразвуковое исследование кровотока в ветвях брюшной аорты, питающих нижнюю треть пищевода. В качестве лечения использовали различные вариации схем терапии, направленной на коррекцию антиишемического препарата — β-адреноблокатора (Б), назначали препарат мелатонина на протяжении 4 нед (М), проводили диетотерапию (Д) и комплекс лечебной гимнастики (Г). Пациент имел возможность самостоятельно выбирать удобную для него схему терапии. Общая длительность наблюдения составила 24 нед.
Результаты и обсуждение. Через 24 нед лечения было установлено достоверное улучшение ультразвуковых скоростных характеристик кровотока в артериях, питающих «зону интереса» при ГЭРБ — нижнюю треть пищевода. Наиболее эффективной была схема терапии, включавшая все компоненты коррекции образа жизни и лечения — Б1М1Д1Г1. Именно при данной схеме наблюдалось также уменьшение тяжести клинической симптоматики ГЭРБ и СОАГС. Эффект от приема мелатонина был установлен для параметров кровотока в ветвях брюшной аорты, показателей тяжести инсомнии и депрессии по результатам анкетирования.
Выводы. Комплексный подход к терапии пациентов с ГЭРБ и ИБС с включением в схему лечения β-адреноблокатора бисопролола, 4-недельного курса лечения мелатонином, регулярных физических «кардионагрузок», комплекса упражнений для мышц шеи, языка, нижней челюсти и диетотерапии (схема Б1М1Д1Г1) можно рекомендовать в качестве оптимального лечения, позитивно воздействующего на ряд патогенетических звеньев данных коморбидных заболеваний.

Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, ишемическая болезнь сердца, синдром апноэ сна, инсомния, мелатонин, лечение.

Список литературы:  
1.    «Алгоритм раннього виявлення гастроезофагеальної реф­люксної хвороби»: Свідоцтво № 26148 / Фадєєнко Г.Д., Кушнір І.Е., Чернова В.М. та співавт.— Заявка № 26255; заявлено 03.07.2008, зареєстровано 17.10.2008.
2.    Бузунов Р.В., Легейда И.В. Храп и синдром обструктивного апноэ сна. Учебное пособие для врачей.— М., 2012.— Режим доступа: http://www.sleep-apnea-guide.com.
3.    Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба 2013 (Уніфікова­ний клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги) // Новости медицины и фармации (гаст­ро­энтерология).— 2014.— № 489.— С. 49—60.
4.    Ивлева А.Я. Различия фармакологических свойств бета-адреноблокаторов и их клиническое значение // Сonsilium Medicum.— Т. 5.— № 11.— Режим доступа: http://medi.ru/doc/091015.htm.
5.    Кошель В.И., Пасечников В.Д., Кучерявый В.С. Дифферен­циальная диагностика и лечение синдрома обструктивного ночного апноэ во время сна, ассоциированного с гатро­эзофагеальной рефлюксной болезнью // Современные проб­лемы науки и образования.— 2012.— № 6.— Режим доступа: http://science-education.ru.
6.    Крахмалова Е.О., Фадеенко Г.Д., Измайлова Е.В. Связь эндо­скопических проявлений гастроэзофагеальной реф­люксной болезни с уровнем мелатонина и тяжестью обст­руктивного апноэ сна // Укр. пульмонол. журн.— 2016.— № 2.— С. 19—24.
7.    Маев И.В., Самсонов А.А., Годило-Годлевский В.А. и др. Лекарственное взаимодействие ингиби­торов протонной помпы и клопидогреля при их совместном приеме // Клиническая медицина.— 2013.— № 5.— С. 15—21.
8.    Осадчук М.А., Калинин А.В., Липатова Т.Е. и др. Роль диффузной нейроэндокринной системы в патогенезе и исходе гастроэзофагеальной рефлюксной болезни // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол., колопроктол.— 2007.— Т. 17.— № 3.— С. 35—40.
9.    Пикулев Д.В., Алексеева О.П., Долбин И.В.  Ишемическая болезнь сердца и гастро­эзо­фагеальная рефлюксная бо­­лезнь: особенности сочетанного течения (обзор) // Мед. аль­­манах.— 2012.— № 1.— С. 43—47.
10.    Старостин Б.Д. Мелатонин в лечении пациентов с гастро­эзофагеальной рефлюксной болезнью // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга.— 2011.— № 2—3.— С. 85.
11.    Cыресина О.В., Жукова Е.А., Видманова Т.А. и др. Мелатонин в комплексном лечении гастро­эзофагеальной рефлюксной болезни у детей // Педиатрическая фармакология.— 2012.— Т. 9.— № 1.— С. 77—80.
12.    Фадеенко Г.Д., Измайлова Е.В., Крахмалова Е.О. Осо­бен­ности нарушений сна и депрессивные расстройства у па­­циентов с изолированной ГЭРБ и в со­­четании с ишемической болезнью сердца // Scientific Journal «ScienceRise».— 2015.— Т. 15.— № 10/3.— C. 145—153.
13.    Хельсинская декларация Всемирной медицинской ассо­циации: рекомендации для врачей по проведению био­медицинских исследований на человеке // Междунар. журн. мед. практики.— 2005.— № 6.— C. 18—20.
14.    Ai Fujimoto A., Hoteya S., Iizuka T. et al. Obesity and Gastro­intestinal Diseases // Gastroenterol. Res. Pract. 2013.— Vol. 2013.— P. 760574.
15.    Demeter P., Pap A. The relationship between gastroesophageal reflux disease  and obstructive sleep apnea // J. Gastroenterol.— 2004.— N 39.— P. 815—820.
16.    Dent J. Pathogenesis of gastro-oesophageal reflux disease and novel options for its therapy // Neurogastroenterol. Motil.— 2008.— Vol. 20.— N 1.— P. 91—102.
17.    ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease // European Heart Journal.— 2013.— N 34.— P. 2949—3003.
18.    Laine L., Hennekens C. Proton pump inhibitor and clopidogrel interaction: fact or fi ction? // Am. J. Gastroenterol.— 2010.— N 105.— P. 34—41.
19.    Madanick R.D. Proton pump inhibitor side effects and drug interactions: much ado about nothing? // Cleveland Clin. J. Med.— 2011.— N 78.— P. 39—49.
20.    Vaughan T.L., Farrow D.C., Hansten P.D. et al. Risk of esopha­geal and gastric adenocarcinomas in relation to use calcium channel blockers, asthma drugs, and other medications that promote gastroesophageal reflux // Cancer Epidemiol. Biomar­kers Prev.— 1998.— Vol. 7 (9).— P. 749—756.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

8. Оригінальні дослідження

 

Динаміка показників первинної інвалідності внаслідок хвороб системи кровообігу в Україні (2011—2015 рр.)

А.В. Іпатов, О.М. Лисунець, І.Я. Ханюкова, Ю.В. Ткаченко, І.М. Зубко  

ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», Дніпро

Мета роботи — аналіз динаміки первинної інвалідності внаслідок хвороб системи кровообігу в Україні за період 2011—2015 рр.
Матеріали та методи. У роботі використано дані медичної статистичної звітності за формою № 14 (Звіт про причини інвалідності, показання до медичної, професійної і соціальної реабілітації, наказ МОЗ України від 10.07.2007 № 378), надані 24 обласними центрами медико-соціальної експертизи, центральною міською медико-соціальної експертною комісією м. Києва.
Результати та обговорення. За отриманими результатами хвороби системи кровообігу стабільно посідають перше місце в структурі причин первинної інвалідності населення України, реєструється збільшення частки молодих осіб. У класі хвороб системи кровообігу все ще превалює первинна інвалідність внаслідок цереброваскулярної патології та ішемічної хвороби серця.
Висновки. Провідна роль серцево-судинних захворювань у стійкій втраті працездатності населення країни визначає пріоритетність питань їх профілактики і подальшого удосконалення спеціалізованої кардіологічної та медико-соціальної допомоги.

Ключові слова: хвороби системи кровообігу, первинна інвалідність, медико-соціальна експертиза.

Список літератури:  
1.    Іпатов А.В., Мороз О.М., Голик В.А. та ін. Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних ко­­місій України за 2015 р.: аналітико-інформаційний довідник; за ред. начальника відділу організації соціальної допомоги окремим категоріям громадян, а також питань МСЕК МОЗ України С.І. Черняка.— Дніпропетровськ: «Акцент ПП», 2016.— 162 с.
2.    Коваленко В.Н., Долженко М.Н., Несукай Е.Г. и др. Сравни­тельная характеристика профилактики сердечно-сосудис­тых заболеваний в Украине и Европе по данным исследова­ния EUROASPIRE IV: госпитальная линия // Укр. кардіол.журн.— 2015.— № 4.— С. 17—24.
3.    Манойленко Т.С., Дорогой А.П., Гандзюк и др. Хвороби системи кровообігу як медико-соціальна і суспільно-політич­на проблема (Аналітично-ста­тистичний посібник) / Під ред. В.М. Коваленка, В.М. Корнацького.— К.: «СПД ФО «Коло­міцин В.Ю.», 2014.— 279 с.
4.    Про становище осіб з інвалідністю в Україні. Національна доповідь / Міністерство соціальної політики України, ДУ науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин.— К., 2013.— 198 с.
5.    Регіональні особливості рівня здоров’я народу України. Ана­літико-статистичний посібник — рекомендований для кардіо­логів, ревматологів, терапевтів, організаторів охорони здо­ров’я та лікарів загальної практики / Під ред. В.М. Коваленка, В.М. Корнацького.— К., 2011.— 165 с.
6.    Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 березня 2011 р. № 245-р «Про схвалення Концепції Державної цільової програми “Національний план дій з реалізації Кон­венції про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів” на період до 2020 року».
7.    Трибрат Т.А., Шуть С.В., Зодова Т.М. Аналіз інвалідності внас­лідок хвороб системи кровообігу // Вісник проблем біології і медицини.— 2014.— Вип. 2.— Т. 3 (109).— С. 306—309.
8.    Чепелевська Л.А., Рудницький О.П., Крапівна А.А. Сучасні тенденції смертності населення України // Україна. Здоров’я нації.— 2014.— № 1.— С. 33—39.
9.    Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охоро­ни здоров’я України. 2014 рік / За ред. О. Квіташвілі.— К., 2015.— 460 с.
10.    Mont D. Me­­asuring Disability Prevalence // Social Protection dis­cussion paper. March 2007.— Washington: World Bank, 2007.— N 0706.

Інше: Іпатов Анатолій Володимирович     
д. мед. н., проф., директор   

49027, м. Дніпро, пров. Радянський, 1А
Тел./факс (056) 744-86-26
E-mail: undimspi@i.ua     

Стаття надійшла до редакції 23 березня 2016 р.

 

Динамика показателей первичной инвалидности вследствие болезней системы кровообращения в Украине (2011—2015 гг.)

А.В. Ипатов, Е.М. Лысунец, И.Я. Ханюкова, Ю.В. Ткаченко, И.Н. Зубко

ГУ «Украинский государственный научно-исследовательский институт медико-социальных проблем инвалидности МЗ Украины», Днепр

Цель работы – анализ динамики первичной инвалидности вследствие болезней системы кровообращения на Украине в течение 2011—2015 гг.  
Материалы и методы. В работе использованы данные медицинской статистической отчетности по форме № 14 (Отчет о причинах инвалидности, показания к медицинской, профессиональной и социальной реабилитации, приказ МОЗ Украины от 10.07.2007 № 378), предоставленные 24 областными центрами медико-социальной экспертизы, центральной городской медико-социальной экспертной комиссией г. Киева.
Результаты и обсуждение. По полученным результатам болезни системы кровообращения стабильно занимают первое место в структуре причин первичной инвалидности населения Украины, регистрируется увеличение доли молодых людей. В классе болезней системы кровообращения все еще превалирует первичная инвалидность вследствие цереброваскулярной патологии и ишемической болезни сердца.
Выводы. Ведущая роль в устойчивой потере трудоспособности населения страны определяет приоритетность вопросов профилактики сердечно-сосудистых заболеваний и дальнейшего совершенствования специализированной кардиологической и медико-социальной помощи.

Ключевые слова: болезни системы кровообращения, первичная инвалидность, медико-социальная экспертиза.

Список литературы:  
1.    Іпатов А.В., Мороз О.М., Голик В.А. та ін. Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних ко­­місій України за 2015 р.: аналітико-інформаційний довідник; за ред. начальника відділу організації соціальної допомоги окремим категоріям громадян, а також питань МСЕК МОЗ України С.І. Черняка.— Дніпропетровськ: «Акцент ПП», 2016.— 162 с.
2.    Коваленко В.Н., Долженко М.Н., Несукай Е.Г. и др. Сравни­тельная характеристика профилактики сердечно-сосудис­тых заболеваний в Украине и Европе по данным исследова­ния EUROASPIRE IV: госпитальная линия // Укр. кардіол.журн.— 2015.— № 4.— С. 17—24.
3.    Манойленко Т.С., Дорогой А.П., Гандзюк и др. Хвороби системи кровообігу як медико-соціальна і суспільно-політич­на проблема (Аналітично-ста­тистичний посібник) / Під ред. В.М. Коваленка, В.М. Корнацького.— К.: «СПД ФО «Коло­міцин В.Ю.», 2014.— 279 с.
4.    Про становище осіб з інвалідністю в Україні. Національна доповідь / Міністерство соціальної політики України, ДУ науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин.— К., 2013.— 198 с.
5.    Регіональні особливості рівня здоров’я народу України. Ана­літико-статистичний посібник — рекомендований для кардіо­логів, ревматологів, терапевтів, організаторів охорони здо­ров’я та лікарів загальної практики / Під ред. В.М. Коваленка, В.М. Корнацького.— К., 2011.— 165 с.
6.    Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 березня 2011 р. № 245-р «Про схвалення Концепції Державної цільової програми “Національний план дій з реалізації Кон­венції про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів” на період до 2020 року».
7.    Трибрат Т.А., Шуть С.В., Зодова Т.М. Аналіз інвалідності внас­лідок хвороб системи кровообігу // Вісник проблем біології і медицини.— 2014.— Вип. 2.— Т. 3 (109).— С. 306—309.
8.    Чепелевська Л.А., Рудницький О.П., Крапівна А.А. Сучасні тенденції смертності населення України // Україна. Здоров’я нації.— 2014.— № 1.— С. 33—39.
9.    Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охоро­ни здоров’я України. 2014 рік / За ред. О. Квіташвілі.— К., 2015.— 460 с.
10.    Mont D. Me­­asuring Disability Prevalence // Social Protection dis­cussion paper. March 2007.— Washington: World Bank, 2007.— N 0706.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

9. Лікарські засоби в терапії

 

Кишкова мікробіота і функціональні розлади кишечника, що супроводжуються метеоризмом. Результати застосування препарату «Гастролакт» у комплексному лікуванні захворювань, що супроводжуються метеоризмом

О.Ю. Губська, А.І. Таран, І.О. Родіонова, І.О. Лавренчук, А.С. Ситников

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Одним з важливих показників здоров’я і нормального функціонування кишечника є вироблення кишкових газів в адекватних кількостях, які не турбують здорових людей і не викликають жодних неприємних відчуттів. Надмірний вміст газів у просвіті кишечника стає серйозною медичною проблемою. Однією з найбільш важливих причин підвищеного газоутворення в кишечнику є порушення кількісного і якісного складу кишкової мікробіоти в травному каналі, балансу між газопродукуючими і газоспоживаючими бактеріями. Патогенетично обґрунтованим для корекції метеоризму є одночасне призначення живих пробіотичних культур і симетикону.

Ключові слова: метеоризм, газоутворювальна мікрофлора, пробіотики, симетикон, «Гастролакт».

Список літератури:  
1.    Ардатская М.Д. Синдром избыточного бактериального роста и нарушение процессов пищеварительного всасывания // Поликлиника.— 2009.— № 2.— С. 57.
2.    Передерий В.Г., Ткач С.М., Сизенко А.К., Швец О.В. Клини­ческое  применение водородных дыхательных тестов в гастроэнтерологии // Суч. гастроентер.— 2010.— № 4 (54).— С. 26—33.
3.    Степанов Ю.М., Будзак І.Я., Коненко І.С. Застосування дихальних водневих тестів у діагностиці хвороб органів травлення. Методичні рекомендації.— К., 2015.— 24 с.
4.    Agrawal A., Houghton L.A., Lea R. et al. Bloating and distention in irritable bowel syndrome: the role of visceral sensation // Gastroenterol.— 2008.— Vol. 134.— P. 1882—1889.
5.    Agrawal A., Houghton L.A., Reilly B. et al. Bloating and distension in irritable bowel syndrome: the role of gastrointestinal transit // Am. J. Gastroenterol.— 2009.—Vol. 104.— P. 1998—2004.
6.    Bedell G.N., Marhall R., Dubois A.B. et al. Measurement of the volume of gas in the gastrointestinal tract; values in normal subjects and ambulatory patients // J. Clin. Invest.— 1956.— Vol. 35.— P. 336—345.
7.    Bercik P., Verdu E.F., Collins S.M. Is irritable bowel syndrome a low-grade inflammatory bowel disease? // Gastroenterol. Clin. North Am.— 2005.— Vol. 34.— P. 235—245.
8.    Bouhnik Y., Alain S., Attar A. et al. Bacterial populations contaminating the upper gut in atients with small intestinal bacterial overgrowth syndrome // Am. J. Gastroenterol.— 1999.— Vol. 94.— P. 1327—1331.
9.    Daniel R. The soil metagenome — a rich resource for the discovery of novel natural products // Curr. Opin. Biotechnol.— 2004.— Vol. 15, N 3.— P. 199—204.
10.    Dukowicz A.C., Lacy B.E., Levine G.M.  Small intestinal bacterial owergrowth: a comprehensive review // Gastroenterol.  Hepatol.— 2007.— Feb.— Vol. 3. (Iss. 2).— P. 112—122.
11.    Gasbarrini A., Corazza G.R., Gasbarrini G., Montalto M. 1st Rome H2-breath testing consensus conference working group. Me­­thodology and indications of H2-breath testing in gastrointestinal diseases: the Rome Consensus Conference // Aliment. Pharmacol. Ther.— 2009.—  Vol. 29 (Suppl. 1).— P. 1—49.
12.    Husebye E. The pathogenesis of gastrointestinal bacterial overgrowth // Сhemotherapy.— 2005.— Vol. 51.— P. 1—22.
13.    Lederberg J., McCray A. Ome Sweet ’Omics — a genealogical treasury of words // Scientist.— 2001.— Vol. 15.— P. 8.
14.    Levitt M.D. Bond J.H.Jr. Volume, composition, and source of intestinal gas // Gastroenterol.— 1970.— Vol. 59.— P. 921—929.
15.    Levitt M.D. Volume and composition of human intestinal gas determined by means of an intestinal washout technique // N. Engl. J. Med.— 1971.— Vol. 284.— P. 1394—1398.
16.    Levitt M.D., Donaldson R.M. Use of respiratory hydrogen (H2) excretion to detect carbohydrate malabsorption // J. Lab. Clin. Med.— 1970.— Vol. 75.— P. 937—945.
17.    Lutgendorgg F. et al. The role of microbiota and рrobiotics in stress-induced gastro-intestinal damage // Curr. Mol. Med.— 2008.—  Vol. 8 (4).— P. 282—289.
18.    Madden J.A., Hunter J.O. A review of the role of the gut microflora in irritable bowel syndrome and the effects of probiotics // Br. J. Nutr.— 2002.— Vol. 88.— P. S67—S72.
19.    Marchesi J., Shanahan F. The normal intestinal microbiota // Curr. Opin. Infect. Dis.— 2007.— Vol. 20.— P. 508—513.
20.    Moayyedi P. et al. The efficacy in the treatment I irritable bowel syndrome: a systematic review // Gut.— 2010.— Vol. 59 (3).— P. 325—332.
21.    Pimentel M., Chatterjee S., Chow E.J. et al. Neomycin improves constipation-predominant irritable bowel syndrome in a fashion that is dependent on the presence of methane gas: subanalysis of a double-blind randomized controlled study // Dig. Dis. Sci.— 2006.— Vol. 51.— P. 1297—1301.
22.    Pimentel M., Lembo A., Chey W.D. et al. Rifaximin therapy for patients with irritable bowel syndrome without constipation // N. Engl. J. Med.— 2011.— Vol. 364.— P. 22—32.
23.    Pimentel M., Park S., Mirocha J. et al. The effect of a nonabsor­bed oral antibiotic [rifaximin] on the symptoms of the irritable bowel syndrome: a randomized trial // Ann. Intern. Med.— 2006.— Vol. 145.— P. 557—563.
24.    Sceintific and technical aspects of yougurt fortification: a review // Food Science and Human Wellness.— 2015.— Vol. 4 (1).— P. 1—8.
25.    Seo A.Y., Kim N., Oh D.H. Abdominal Bloating: Pathophysiology and Treatment // J. Neurogastroenterol. Motil.— 2013.— Vol. 19.— P. 433—453.
26.    Serra J., Azpiroz F., Malagelada J.R. Impaired transit and tolerance of intestinal gas in the irritable bowel syndrome // Gut.— 2001.— Vol. 48.— P. 14—19.
27.    Sharara A.I., Aoun E., Abdul-Baki H., Mounzer R. et al. A randomized double-blind placebo-controlled trial of rifaximin in patients with abdominal bloating and flatulence // Am. J. Gastroenterol.— 2006.— Vol. 101.— P. 326—333.
28.    Simre’n M., Barbara G., Flint H.J. et al. Intestinal microbiota in functional bowel disorders: a Rome foundation report // Gut.— 2013.— Vol. 62.— P. 159—176.
29.    Singh V.V., Toskes P.P. Small bowel bacterial overgrowth: presentation, diagnosis and treatment // Curr. Treat. Options Gastroenterol.— 2004.— Vol. 7 (1).— P. 19—28.
30.    Sjogren Y.M., Tomicic S., Lundberg A. et al.]Influence of early gut microbiota on the maturation of childhood mucosal and systemic immune responses // Clin. Exp. Allergy.— 2009.— Vol. 39 (12).— P. 1842—1850.
31.    Spiller R., Garsed K. Postinfectious irritable bowel syndrome // Gastroenterol.— 2009.— Vol. 136.— P. 1979—1988.
32.    Spiller R.C. Postinfectious irritable bowel syndrome // Gastro­enterol.— 2003.— Vol. 124.— P. 1662—1671.
33.    Sullivan S.N. A prospective study of unexplained visible abdo­minal bloating // N. Z. Med. J.— 1994.— Vol. 107.— P. 428—430.

Інше: Губська Олена Юріївна
д. мед. н., проф., зав. кафедри терапії, інфекційних хвороб
і дерматовенерології післядипломної освіти   

02175, м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, КМКЛ № 1
E-mail: gubskao@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 8 вересня 2016 р.

 

Кишечная микробиота и функциональные расстройства кишечника, сопровождающиеся метеоризмом. Результаты применения препарата «Гастролакт» в комплексном лечении заболеваний, сопровождающихся метеоризмом

Е.Ю. Губская, А.И. Таран, И.О. Родионова, И.О. Лавренчук, А.С. Сытников

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

Одним из важных показателей здоровья и нормального функционирования кишечника является выработка кишечных газов в адекватных количествах, которые не беспокоят здоровых людей и не вызывают каких-либо неприятных ощущений. Избыточное содержание газов в просвете кишечника становится серьезной медицинской проблемой. Одной из наиболее важных причин повышенного газообразования в кишечнике является нарушение количественного и качественного состава кишечной микробиоты в пищеварительном канале и нарушение баланса между газопродуцирующими и газопотребляющими бактериями. Патогенетически обоснованным для коррекции метеоризма является одновременное назначение живых пробиотических культур и симетикона.

Ключевые слова: метеоризм, газообразующая микрофлора, пробиотики, симетикон, «Гастролакт».

Список литературы:  
1.    Ардатская М.Д. Синдром избыточного бактериального роста и нарушение процессов пищеварительного всасывания // Поликлиника.— 2009.— № 2.— С. 57.
2.    Передерий В.Г., Ткач С.М., Сизенко А.К., Швец О.В. Клини­ческое  применение водородных дыхательных тестов в гастроэнтерологии // Суч. гастроентер.— 2010.— № 4 (54).— С. 26—33.
3.    Степанов Ю.М., Будзак І.Я., Коненко І.С. Застосування дихальних водневих тестів у діагностиці хвороб органів травлення. Методичні рекомендації.— К., 2015.— 24 с.
4.    Agrawal A., Houghton L.A., Lea R. et al. Bloating and distention in irritable bowel syndrome: the role of visceral sensation // Gastroenterol.— 2008.— Vol. 134.— P. 1882—1889.
5.    Agrawal A., Houghton L.A., Reilly B. et al. Bloating and distension in irritable bowel syndrome: the role of gastrointestinal transit // Am. J. Gastroenterol.— 2009.—Vol. 104.— P. 1998—2004.
6.    Bedell G.N., Marhall R., Dubois A.B. et al. Measurement of the volume of gas in the gastrointestinal tract; values in normal subjects and ambulatory patients // J. Clin. Invest.— 1956.— Vol. 35.— P. 336—345.
7.    Bercik P., Verdu E.F., Collins S.M. Is irritable bowel syndrome a low-grade inflammatory bowel disease? // Gastroenterol. Clin. North Am.— 2005.— Vol. 34.— P. 235—245.
8.    Bouhnik Y., Alain S., Attar A. et al. Bacterial populations contaminating the upper gut in atients with small intestinal bacterial overgrowth syndrome // Am. J. Gastroenterol.— 1999.— Vol. 94.— P. 1327—1331.
9.    Daniel R. The soil metagenome — a rich resource for the discovery of novel natural products // Curr. Opin. Biotechnol.— 2004.— Vol. 15, N 3.— P. 199—204.
10.    Dukowicz A.C., Lacy B.E., Levine G.M.  Small intestinal bacterial owergrowth: a comprehensive review // Gastroenterol.  Hepatol.— 2007.— Feb.— Vol. 3. (Iss. 2).— P. 112—122.
11.    Gasbarrini A., Corazza G.R., Gasbarrini G., Montalto M. 1st Rome H2-breath testing consensus conference working group. Me­­thodology and indications of H2-breath testing in gastrointestinal diseases: the Rome Consensus Conference // Aliment. Pharmacol. Ther.— 2009.—  Vol. 29 (Suppl. 1).— P. 1—49.
12.    Husebye E. The pathogenesis of gastrointestinal bacterial overgrowth // Сhemotherapy.— 2005.— Vol. 51.— P. 1—22.
13.    Lederberg J., McCray A. Ome Sweet ’Omics — a genealogical treasury of words // Scientist.— 2001.— Vol. 15.— P. 8.
14.    Levitt M.D. Bond J.H.Jr. Volume, composition, and source of intestinal gas // Gastroenterol.— 1970.— Vol. 59.— P. 921—929.
15.    Levitt M.D. Volume and composition of human intestinal gas determined by means of an intestinal washout technique // N. Engl. J. Med.— 1971.— Vol. 284.— P. 1394—1398.
16.    Levitt M.D., Donaldson R.M. Use of respiratory hydrogen (H2) excretion to detect carbohydrate malabsorption // J. Lab. Clin. Med.— 1970.— Vol. 75.— P. 937—945.
17.    Lutgendorgg F. et al. The role of microbiota and рrobiotics in stress-induced gastro-intestinal damage // Curr. Mol. Med.— 2008.—  Vol. 8 (4).— P. 282—289.
18.    Madden J.A., Hunter J.O. A review of the role of the gut microflora in irritable bowel syndrome and the effects of probiotics // Br. J. Nutr.— 2002.— Vol. 88.— P. S67—S72.
19.    Marchesi J., Shanahan F. The normal intestinal microbiota // Curr. Opin. Infect. Dis.— 2007.— Vol. 20.— P. 508—513.
20.    Moayyedi P. et al. The efficacy in the treatment I irritable bowel syndrome: a systematic review // Gut.— 2010.— Vol. 59 (3).— P. 325—332.
21.    Pimentel M., Chatterjee S., Chow E.J. et al. Neomycin improves constipation-predominant irritable bowel syndrome in a fashion that is dependent on the presence of methane gas: subanalysis of a double-blind randomized controlled study // Dig. Dis. Sci.— 2006.— Vol. 51.— P. 1297—1301.
22.    Pimentel M., Lembo A., Chey W.D. et al. Rifaximin therapy for patients with irritable bowel syndrome without constipation // N. Engl. J. Med.— 2011.— Vol. 364.— P. 22—32.
23.    Pimentel M., Park S., Mirocha J. et al. The effect of a nonabsor­bed oral antibiotic [rifaximin] on the symptoms of the irritable bowel syndrome: a randomized trial // Ann. Intern. Med.— 2006.— Vol. 145.— P. 557—563.
24.    Sceintific and technical aspects of yougurt fortification: a review // Food Science and Human Wellness.— 2015.— Vol. 4 (1).— P. 1—8.
25.    Seo A.Y., Kim N., Oh D.H. Abdominal Bloating: Pathophysiology and Treatment // J. Neurogastroenterol. Motil.— 2013.— Vol. 19.— P. 433—453.
26.    Serra J., Azpiroz F., Malagelada J.R. Impaired transit and tolerance of intestinal gas in the irritable bowel syndrome // Gut.— 2001.— Vol. 48.— P. 14—19.
27.    Sharara A.I., Aoun E., Abdul-Baki H., Mounzer R. et al. A randomized double-blind placebo-controlled trial of rifaximin in patients with abdominal bloating and flatulence // Am. J. Gastroenterol.— 2006.— Vol. 101.— P. 326—333.
28.    Simre’n M., Barbara G., Flint H.J. et al. Intestinal microbiota in functional bowel disorders: a Rome foundation report // Gut.— 2013.— Vol. 62.— P. 159—176.
29.    Singh V.V., Toskes P.P. Small bowel bacterial overgrowth: presentation, diagnosis and treatment // Curr. Treat. Options Gastroenterol.— 2004.— Vol. 7 (1).— P. 19—28.
30.    Sjogren Y.M., Tomicic S., Lundberg A. et al.]Influence of early gut microbiota on the maturation of childhood mucosal and systemic immune responses // Clin. Exp. Allergy.— 2009.— Vol. 39 (12).— P. 1842—1850.
31.    Spiller R., Garsed K. Postinfectious irritable bowel syndrome // Gastroenterol.— 2009.— Vol. 136.— P. 1979—1988.
32.    Spiller R.C. Postinfectious irritable bowel syndrome // Gastro­enterol.— 2003.— Vol. 124.— P. 1662—1671.
33.    Sullivan S.N. A prospective study of unexplained visible abdo­minal bloating // N. Z. Med. J.— 1994.— Vol. 107.— P. 428—430.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

10. Огляди

 

Сучасні погляди на роль і місце лікувально-профілактичної дієтетики при захворюваннях внутрішніх органів

Д.К. Милославський

ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків

В огляді, присвяченому актуальним питанням клінічної дієтології, викладено сучасні погляди на лікувальне харчування при найпоширеніших захворюваннях внутрішніх органів, особливості харчування в ендокринології, при серцево-судинній патології, захворюваннях нервової системи, в онкології, при вроджених порушеннях обміну речовин, метаболічних захворюваннях, харчовій алергії та непереносимості, а також висвітлено невирішені проблеми та перспективні напрямки в дієтології.

Ключові слова: клінічна дієтологія, лікувальне харчування, захворювання внутрішніх органів, порушення обміну речовин, харчова непереносимість, перспективні напрямки в дієтології.

Список літератури:  
1.    Ахаладзе Н.Г. Разгрузочно-диетическая терапия больных с артериальной гипертензией и ожирением // Журнал прак­тичного лiкаря.— 2009.— № 1.— С. 7—10.
2.    Барановский А.Ю., Назаренко Л.И., Райхельсон К.Л. Несов­местимость пищевых продуктов и пищевая аллергия: учебно-методическое пособие.— СПб: Диалект, 2006.— 133 с.
3.    Барановский А.Ю., Назаренко Л.И., Райхельсон К.Л. Пи­­щевая непереносимость: учебно-методическое пособие.— СПб: Изд. «Диалект», 2006.— 136 с.
4.    Барановский А.Ю., Назаренко Л.И., Харитонов А.Г. Лечебное питание при сахарном диабете: метод. рекомендации.— СПб, 2008.— 24 с.
5.    Братусь В.В., Талева Т.В., Шумаков В.А. Ожирение, инсули­­но­ре­­зистентность, метаболический синдром: фундамен­таль­ные и клинические аспекты / Под ред. В.Н. Коваленко.— К.: Четверта хвиля.— 2009.— 416 с.
6.    Волошин О.І., Сплавський О.І. Основи оздоровчого харчу­ван­ня.— Чернівці.— 2007.— 535 с.
7.    Гетц Т., Мальфертайнер П. Нутриционная поддержка при остром панкреатите // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология.— 2009.— № 2.— С. 170—177.
8.    Диетология: руководство / Под ред. А.Ю. Барановского.— 3-е изд.— СПб: Питер, 2008.— 1024 с.
9.    Дієтологія: підручник / За ред. Н.В. Харченко, Г.А. Анохіної.— К.: Меридіан, 2012.— 526 с.
10.    Доценко В.А., Мосийчук Л.В. Болезни избыточного и недо­ста­точного питания.— СПб: Фолиант.— 2004.— 111 с.
11.    Єрмакович І.І., Чернишов В.А., Березняков І.Г., Богун Л.В. Ожиріння: сучасні підходи до лікування: метод. рекомен­дації.— Харків, 2006.—21 с.— http://www.woerwagpharma.kiev.ua/
12.    Здоровое питание при сахарном диабете // Рекомендации для пациентов кампании Вёрваг Фарма.— http://www.woerwagpharma.kiev.ua/.
13.    Каганов Б.С., Батурин А.К., Погожева А.В. и др. Оценка эффективности применения смеси белковых композитных сухих в диетотерапии больных наиболее распространенны­ми алиментарно-зависимыми заболеваниями: метод. реко­мендації.— М., 2009.— 60 с.
14.    Карпенко П.А. Особливостi харчування в профiлактицi захворювань органiв травлення: лекцiя для лiкарiв // Журнал практичного лiкаря.— 2009.— № 2—3.— С. 19—23.
15.    Коваль С.М., Чернишов В.А., Єрмакович І.І. та ін. Первинна профілактика метаболічного синдрому: метод. рекоменда­ції.— Харків, 2008.— 20 с.
16.    Кравчун Н.А., Романова И.П., Полозова Л.Г. и др. Исполь­зо­вание пищевых волокон в комплексной терапии сахарного диабета 2-го типа // Междунар. эндокрин. журн.— 2014.— № 6 (62).— С .61—65.
17.    Крамарьова В.Н., Соболь В.О. Дiетична корекцiя метаболiч­них порушень у хворих на есенцiальну артерiальну гiпер­тензiю з метаболiчним синдромом // Галицький лiкарський вiсник.— 2010.— № 3.— С. 52—55.
18.    Лечебное питание: современные подходы к стандартизации диетотерапии / Под ред. В.А. Тутельяна.— М., 2007.— 304 с.
19.    Лоранская Т.И., Лоранская И.Д., Редзюк Л.А. Диетотерапия хронического панкреатита.— М.: Миклош, 2008.— 120 с.
20.    Мартинчук О.А., Роттер М.М. Елiмiнацiйна дiета у лiкуваннi ожирiння, зумовленого харчовою непереносимiстю // Сучас­на гастроентерологiя.— 2012.— № 4.— С. 40—42.
21.    Марциник Е.Н., Перцева Н.О., Маляр Е.Ю., Мищенко Н.В. Эффективность секвестрантов жирных кис­лот в гиполи­пи­демической терапии больных сахарным диабетом // Меж­дунар. эндокрин. журн.— 2010.— № 7 (31).— С. 150—154.
22.    Наумова О.А. Особенности питания больных целиакией // Сучаснi медичнi технологiї.— 2010.— № 2.— С. 124—127.
23.    Ожирение / Под ред. И.И. Дедова, Г.А. Мельниченко.— М.: МИА.— 2004.— 449 с.
24.    Пасєчко Н.В., Лой Г.Я., Свистун І.І. Вплив препарату Гуарем на масу тіла та основні показники ліпідного і вуглеводного обміну у пацієнтів із надмірною масою тіла чи ожирінням // Междунар. эндокрин. журн.— 2014.— № 5 (61).— С. 31—36.
25.    Пілецький А.М., Марченко Н.В., Анохіна Г.А. та ін. Сучасна концепція дієтичного лікування хворих на бронхіальну астму із синдромом хронічної втоми.— К., 2008.— 23 с.
26.    Погожена А.В. Современные принципы лечебного питания при ишемической болезни сердца // Consilium Medicum.— 2010.— Т. 4.— № 16.— С. 4—10.
27.    Примак А.В. Метаболический синдром: функциональный подход к этиологии, патогенезу, клинике, диагностике и лечению.— К.: Клиника антистарения «Медиком».— 2011.— 120 с.
28.    Каганов Б.С., Гаппаров М.Г., Шарафетдинов Х.Х., Исаков В.А. Рекомендации по оптимизации питания больных онкологи­ческими заболеваниями: информационное письмо.— М., 1009.— 15 с.
29.    Смолянский Б.Л., Лифляндский В.Г. Диетология. Новейший справочник для врачей.— СПб: Сова; М.: Изд-во Эксмо.— 2004.— 816 с.
30.    Тутелян В.А., Попова Т.С. Новые стратегии в лечебном питании.— М.: Медицина.— 2002.— 141 с.
31.    Харченко Н.В. Нерешенные проблемы здорового питания // Научный журнал МЗ Украины.— № 2 (66).— 2014.— С. 46—52.
32.    Харченко Н.В., Анохина Г.А., Лопух И.Я. Роль диетического питания и фитотерапии в профилактике и лечении моче­каменной болезни // Почки.— № 2 (04).— 2013.— Режим доступа: http://www.mif-ua.com/archive/article/36058.
33.    Швец Н.И., Мищенко С.М.  Рациональное питание при заболеваниях сердечно-сосудистой системы // Журнал прак­тичного лiкаря.— 2009.— № 2—3.— С. 44—50.
34.    Ялкут С.И. Профилактика опухолей.— Книга-плюс, 2006.— 452 с.
35.    Amiano P., Chamosa S., Etxezarreta N. et al. No association between fish consumption and risk of stroke in the Spanish cohort of the European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition (EPIC-Spain): a 13·8-year follow-up study // Public Health Nutr.— 2016.— Vol. 19 (4).— P. 674—681. doi: 10.1017/S1368980015001792.
36.    Carey V.J., Bishop L., Charleston J. et al. Rationale and design of the Optimal Macro-Nutrient Intake Heart Trial to Prevent Heart Disease (OMNI-Heart) // Clin. Trials.— 2005.— Vol. 2 (6).— P. 529—537.
37.    Drogan D., Schulze M.B., Boeing H., Pischon T. Insulin-Like Growth Factor 1 and Insulin-Like Growth Factor-Binding Protein 3 in Relation to the Risk of Type 2 Diabetes Mellitus: Results From the EPIC-Potsdam Study // Am. J. Epidemiol.— 2016.— Vol. 183 (6).— P. 553—60. doi: 10.1093/aje/kwv188. Epub 2016 Feb 14.
38.    Haring B., von Ballmoos M.C., Appel L.J., Sacks F.M. Healthy dietary interventions and lipoprotein (a) plasma levels: results from the Omni Heart Trial // PLoS One.— 2014.— Vol. 9 (12).— e114859. doi: 10.1371/journal.pone.0114859. eCollection 2014.
39.    Hauk L. DGAC Makes Food-Based Recommendations in the 2015—2020 Dietary Guidelines for Americans // Am. Fam. Physician.— 2016.— Vol. 93 (6).— P. 525. No abstract available.
40.    Human Nutrition / Eds: C. Geissler, H. Powers.— Livingstone, Netherlands: Elsevier Churchill, 2005.— 765 p.
41.    Koloverou E., Panagiotakos D.B., Pitsavos C. et al. ATTICA Study Group Adherence to Mediterranean diet and 10-year incidence (2002—2012) of diabetes: correlations with inflammatory and oxidative stress biomarkers in the ATTICA cohort study // Diabetes Metab. Res Rev.— 2016.— Vol. 32 (1).— P. 73—81. Doi: 10.1002/dmrr.2672. Epub 2015 Jul 27.
42.    Kovesdy C.P., Kalantar-Zadeh K. Back to the future: restricted protein intake for conservative management of CKD, triple goals of renoprotection, uremia mitigation, and nutritional health // Int. Urol. Nephrol.— 2016.— Vol. 48 (5).— P. 725—729.— Doi: 10.1007/s11255-016-1224-0. Epub 2016 Feb 17.
43.    Lu Y., Vakilzadeh N., Teta D. Chronic renal failure: what is the optimal diet? // Praxis (Bern 1994).— 2015.— Vol. 104 (7).— P. 361—367.— doi: 10.1024/1661-8157/a001959. Review. French.
44.    Piccoli G.B., Vigotti F.N., Leone F. et al. Low-protein diets in CKD: how can we achieve them? A narrative, pragmatic review // Clin. Kidney J.— 2015.— Vol. 8 (1).— P. 61—70.— Doi: 10.1093/ckj/sfu125. Epub 2014 Dec 2. Review.
45.    Riccio E., Di A. Nuzzi, Pisani A. Nutritional treatment in chronic kidney disease: the concept of nephroprotection // Clin. Exp. Nephrol.— 2015.— Vol. 19 (2).— P. 161—167.— Doi: 10.1007/s10157-014-1041-7. Epub 2014 Oct 16. Review.
46.    Tay J., Thompson C.H., Luscombe-Marsh N.D. et al. Long-Term Effects of a Very Low Carbohydrate Compared With a High Carbohydrate Diet on Renal Function in Individuals With Type 2 Diabetes: A Randomized Trial // Medicine (Baltimore).— 2015.— Vol. 94 (47).— e2181.— Doi: 10.1097/MD.0000000000002181.
47.    Teplan V. Effect of keto acids on asymmetric dimethylarginine, muscle, and fat tissue in chronic kidney disease and after kidney transplantation // J. Ren. Nutr.— 2009.— Vol. 19 (5 Suppl).— S. 27—29.— Doi: 10.1053/j.jrn.2009.06.007. No abstract available.

Інше: Милославський Дмитро Кирилович  
к. мед. н., ст. наук. співр. відділу артеріальної гіпертонії  

61039, м. Харків, просп. Любові Малої, 2а
Тел/факс: (057) 373-90-56

Стаття надійшла до редакції 29 серпня 2016 р.

 

Современные взгляды на роль и место лечебно-профилактической диететики при заболеваниях внутренних органов

Д.К. Милославский

ГУ «Национальный институт терапии имени Л.Т. Малой НАМН Украины», Харьков

В обзоре, посвященном актуальным вопросам клинической диетологии, изложены современные взгляды на лечебное питание при наиболее распространенных заболеваниях внутренних органов, особенности питания в эндокринологии, при сердечно-сосудистой патологии, заболеваниях нервной системы, в онкологии, при врожденных нарушениях обмена веществ, метаболических заболеваниях, пищевой аллергии и непереносимости, а также освещены нерешенные проблемы и перспективные направления в диетологии.

Ключевые слова: клиническая диетология, лечебное питание, заболевания внутренних органов, нарушение обмена веществ, пищевая непереносимость, перспективные направления в диетологии.

Список литературы:  
1.    Ахаладзе Н.Г. Разгрузочно-диетическая терапия больных с артериальной гипертензией и ожирением // Журнал прак­тичного лiкаря.— 2009.— № 1.— С. 7—10.
2.    Барановский А.Ю., Назаренко Л.И., Райхельсон К.Л. Несов­местимость пищевых продуктов и пищевая аллергия: учебно-методическое пособие.— СПб: Диалект, 2006.— 133 с.
3.    Барановский А.Ю., Назаренко Л.И., Райхельсон К.Л. Пи­­щевая непереносимость: учебно-методическое пособие.— СПб: Изд. «Диалект», 2006.— 136 с.
4.    Барановский А.Ю., Назаренко Л.И., Харитонов А.Г. Лечебное питание при сахарном диабете: метод. рекомендации.— СПб, 2008.— 24 с.
5.    Братусь В.В., Талева Т.В., Шумаков В.А. Ожирение, инсули­­но­ре­­зистентность, метаболический синдром: фундамен­таль­ные и клинические аспекты / Под ред. В.Н. Коваленко.— К.: Четверта хвиля.— 2009.— 416 с.
6.    Волошин О.І., Сплавський О.І. Основи оздоровчого харчу­ван­ня.— Чернівці.— 2007.— 535 с.
7.    Гетц Т., Мальфертайнер П. Нутриционная поддержка при остром панкреатите // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология.— 2009.— № 2.— С. 170—177.
8.    Диетология: руководство / Под ред. А.Ю. Барановского.— 3-е изд.— СПб: Питер, 2008.— 1024 с.
9.    Дієтологія: підручник / За ред. Н.В. Харченко, Г.А. Анохіної.— К.: Меридіан, 2012.— 526 с.
10.    Доценко В.А., Мосийчук Л.В. Болезни избыточного и недо­ста­точного питания.— СПб: Фолиант.— 2004.— 111 с.
11.    Єрмакович І.І., Чернишов В.А., Березняков І.Г., Богун Л.В. Ожиріння: сучасні підходи до лікування: метод. рекомен­дації.— Харків, 2006.—21 с.— http://www.woerwagpharma.kiev.ua/
12.    Здоровое питание при сахарном диабете // Рекомендации для пациентов кампании Вёрваг Фарма.— http://www.woerwagpharma.kiev.ua/.
13.    Каганов Б.С., Батурин А.К., Погожева А.В. и др. Оценка эффективности применения смеси белковых композитных сухих в диетотерапии больных наиболее распространенны­ми алиментарно-зависимыми заболеваниями: метод. реко­мендації.— М., 2009.— 60 с.
14.    Карпенко П.А. Особливостi харчування в профiлактицi захворювань органiв травлення: лекцiя для лiкарiв // Журнал практичного лiкаря.— 2009.— № 2—3.— С. 19—23.
15.    Коваль С.М., Чернишов В.А., Єрмакович І.І. та ін. Первинна профілактика метаболічного синдрому: метод. рекоменда­ції.— Харків, 2008.— 20 с.
16.    Кравчун Н.А., Романова И.П., Полозова Л.Г. и др. Исполь­зо­вание пищевых волокон в комплексной терапии сахарного диабета 2-го типа // Междунар. эндокрин. журн.— 2014.— № 6 (62).— С .61—65.
17.    Крамарьова В.Н., Соболь В.О. Дiетична корекцiя метаболiч­них порушень у хворих на есенцiальну артерiальну гiпер­тензiю з метаболiчним синдромом // Галицький лiкарський вiсник.— 2010.— № 3.— С. 52—55.
18.    Лечебное питание: современные подходы к стандартизации диетотерапии / Под ред. В.А. Тутельяна.— М., 2007.— 304 с.
19.    Лоранская Т.И., Лоранская И.Д., Редзюк Л.А. Диетотерапия хронического панкреатита.— М.: Миклош, 2008.— 120 с.
20.    Мартинчук О.А., Роттер М.М. Елiмiнацiйна дiета у лiкуваннi ожирiння, зумовленого харчовою непереносимiстю // Сучас­на гастроентерологiя.— 2012.— № 4.— С. 40—42.
21.    Марциник Е.Н., Перцева Н.О., Маляр Е.Ю., Мищенко Н.В. Эффективность секвестрантов жирных кис­лот в гиполи­пи­демической терапии больных сахарным диабетом // Меж­дунар. эндокрин. журн.— 2010.— № 7 (31).— С. 150—154.
22.    Наумова О.А. Особенности питания больных целиакией // Сучаснi медичнi технологiї.— 2010.— № 2.— С. 124—127.
23.    Ожирение / Под ред. И.И. Дедова, Г.А. Мельниченко.— М.: МИА.— 2004.— 449 с.
24.    Пасєчко Н.В., Лой Г.Я., Свистун І.І. Вплив препарату Гуарем на масу тіла та основні показники ліпідного і вуглеводного обміну у пацієнтів із надмірною масою тіла чи ожирінням // Междунар. эндокрин. журн.— 2014.— № 5 (61).— С. 31—36.
25.    Пілецький А.М., Марченко Н.В., Анохіна Г.А. та ін. Сучасна концепція дієтичного лікування хворих на бронхіальну астму із синдромом хронічної втоми.— К., 2008.— 23 с.
26.    Погожена А.В. Современные принципы лечебного питания при ишемической болезни сердца // Consilium Medicum.— 2010.— Т. 4.— № 16.— С. 4—10.
27.    Примак А.В. Метаболический синдром: функциональный подход к этиологии, патогенезу, клинике, диагностике и лечению.— К.: Клиника антистарения «Медиком».— 2011.— 120 с.
28.    Каганов Б.С., Гаппаров М.Г., Шарафетдинов Х.Х., Исаков В.А. Рекомендации по оптимизации питания больных онкологи­ческими заболеваниями: информационное письмо.— М., 1009.— 15 с.
29.    Смолянский Б.Л., Лифляндский В.Г. Диетология. Новейший справочник для врачей.— СПб: Сова; М.: Изд-во Эксмо.— 2004.— 816 с.
30.    Тутелян В.А., Попова Т.С. Новые стратегии в лечебном питании.— М.: Медицина.— 2002.— 141 с.
31.    Харченко Н.В. Нерешенные проблемы здорового питания // Научный журнал МЗ Украины.— № 2 (66).— 2014.— С. 46—52.
32.    Харченко Н.В., Анохина Г.А., Лопух И.Я. Роль диетического питания и фитотерапии в профилактике и лечении моче­каменной болезни // Почки.— № 2 (04).— 2013.— Режим доступа: http://www.mif-ua.com/archive/article/36058.
33.    Швец Н.И., Мищенко С.М.  Рациональное питание при заболеваниях сердечно-сосудистой системы // Журнал прак­тичного лiкаря.— 2009.— № 2—3.— С. 44—50.
34.    Ялкут С.И. Профилактика опухолей.— Книга-плюс, 2006.— 452 с.
35.    Amiano P., Chamosa S., Etxezarreta N. et al. No association between fish consumption and risk of stroke in the Spanish cohort of the European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition (EPIC-Spain): a 13·8-year follow-up study // Public Health Nutr.— 2016.— Vol. 19 (4).— P. 674—681. doi: 10.1017/S1368980015001792.
36.    Carey V.J., Bishop L., Charleston J. et al. Rationale and design of the Optimal Macro-Nutrient Intake Heart Trial to Prevent Heart Disease (OMNI-Heart) // Clin. Trials.— 2005.— Vol. 2 (6).— P. 529—537.
37.    Drogan D., Schulze M.B., Boeing H., Pischon T. Insulin-Like Growth Factor 1 and Insulin-Like Growth Factor-Binding Protein 3 in Relation to the Risk of Type 2 Diabetes Mellitus: Results From the EPIC-Potsdam Study // Am. J. Epidemiol.— 2016.— Vol. 183 (6).— P. 553—60. doi: 10.1093/aje/kwv188. Epub 2016 Feb 14.
38.    Haring B., von Ballmoos M.C., Appel L.J., Sacks F.M. Healthy dietary interventions and lipoprotein (a) plasma levels: results from the Omni Heart Trial // PLoS One.— 2014.— Vol. 9 (12).— e114859. doi: 10.1371/journal.pone.0114859. eCollection 2014.
39.    Hauk L. DGAC Makes Food-Based Recommendations in the 2015—2020 Dietary Guidelines for Americans // Am. Fam. Physician.— 2016.— Vol. 93 (6).— P. 525. No abstract available.
40.    Human Nutrition / Eds: C. Geissler, H. Powers.— Livingstone, Netherlands: Elsevier Churchill, 2005.— 765 p.
41.    Koloverou E., Panagiotakos D.B., Pitsavos C. et al. ATTICA Study Group Adherence to Mediterranean diet and 10-year incidence (2002—2012) of diabetes: correlations with inflammatory and oxidative stress biomarkers in the ATTICA cohort study // Diabetes Metab. Res Rev.— 2016.— Vol. 32 (1).— P. 73—81. Doi: 10.1002/dmrr.2672. Epub 2015 Jul 27.
42.    Kovesdy C.P., Kalantar-Zadeh K. Back to the future: restricted protein intake for conservative management of CKD, triple goals of renoprotection, uremia mitigation, and nutritional health // Int. Urol. Nephrol.— 2016.— Vol. 48 (5).— P. 725—729.— Doi: 10.1007/s11255-016-1224-0. Epub 2016 Feb 17.
43.    Lu Y., Vakilzadeh N., Teta D. Chronic renal failure: what is the optimal diet? // Praxis (Bern 1994).— 2015.— Vol. 104 (7).— P. 361—367.— doi: 10.1024/1661-8157/a001959. Review. French.
44.    Piccoli G.B., Vigotti F.N., Leone F. et al. Low-protein diets in CKD: how can we achieve them? A narrative, pragmatic review // Clin. Kidney J.— 2015.— Vol. 8 (1).— P. 61—70.— Doi: 10.1093/ckj/sfu125. Epub 2014 Dec 2. Review.
45.    Riccio E., Di A. Nuzzi, Pisani A. Nutritional treatment in chronic kidney disease: the concept of nephroprotection // Clin. Exp. Nephrol.— 2015.— Vol. 19 (2).— P. 161—167.— Doi: 10.1007/s10157-014-1041-7. Epub 2014 Oct 16. Review.
46.    Tay J., Thompson C.H., Luscombe-Marsh N.D. et al. Long-Term Effects of a Very Low Carbohydrate Compared With a High Carbohydrate Diet on Renal Function in Individuals With Type 2 Diabetes: A Randomized Trial // Medicine (Baltimore).— 2015.— Vol. 94 (47).— e2181.— Doi: 10.1097/MD.0000000000002181.
47.    Teplan V. Effect of keto acids on asymmetric dimethylarginine, muscle, and fat tissue in chronic kidney disease and after kidney transplantation // J. Ren. Nutr.— 2009.— Vol. 19 (5 Suppl).— S. 27—29.— Doi: 10.1053/j.jrn.2009.06.007. No abstract available.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

11. Огляди

 

Позапечінкові прояви хронічного вірусного гепатиту С: своєчасна діагностика покращує прогноз

М.Б. Щербиніна, Т.М. Шевченко

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Мета роботи — систематизація та аналіз даних наукових літературних джерел, присвячених характеристиці типових позапечінкових проявів інфекції вірусу гепатиту С (HCV).
Вірусний гепатит С є медико-соціальною проблемою світового масштабу. Сучасні противірусні препарати прямої дії дозволяють домогтися лікування цього захворювання. Тому важливо виявити інфікованих HCV і провести своєчасну терапію. Перебіг хронічного HCV-гепатиту характеризується малосимптомністю протягом тривалого часу та частими (до 74 %) позапечінковими проявами, які можуть бути першою клінічною ознакою, маскуючи ураження печінки. В огляді розглянуто передбачувані чинники ризику та патогенез HCV-асоційованих захворювань, а також частоту цих захворювань і клінічні особливості по групах з урахуванням ступеня доведеності етіологічної ролі HCV.

Ключові слова: хронічний гепатит С, позапечінкові прояви, HCV-генотип.

Список літератури:  
1.    Белобородова Е.В., Чвырина Д.В., Белобородова Э.И. и др.  Структурно-функциональное поражение миокарда у больных хроническим вирусным гепатитом // Сибирск. мед. журн.— 2010.— № 3—1, Т. 25.— Р. 33—38.
2.    Игнатова Т.М. Лечение внепеченочных проявлений хро­нической HCV-инфекции // Клин. гепатол.— 2005.— № 1 (2).— С. 3—11.
3.    Майбогин А.М. Морфологические изменения в головном мозге у больных вирусным гепатитом С (обзор литературы) // Проблемы медицины и экологии.— 2009.— С. 36—38.
4.    Руководство по скринингу, уходу и лечению пациентов с хроническим гепатитом С.— 2016.— 135 с.— www.who.int.
5.    Рябоконь Ю.Ю. Спектр позапечінкових проявів у хворих на хронічний гепатит С залежно від інфікування різними генотипами вірусу та вірусного навантаження // Патология.— 2013.— № 2 (28).— С. 78—80.
6.    Фазылов В.Х., Еналеева Д.Ш., Киясов А.П. и др. Клинико-морфологическая характеристика естественного течения хронического вирусного гепатита С // Практическая меди­цина.— 2006.— № 4 (18).— С. 18—19.
7.    Федорченко С.В. Хроническая HCV-инфекция: моногра­фия.— К.: ВСИ «Медицина», 2010.— 272 с.
8.    Agnello V., De Rosa F.G. Extrahepatic disease manifestations of HCV infection: some current issues // J. Hepatol.— 2004.— Vol. 40.— Р. 341—352.
9.    Antonelli A., Ferri C., Fallahi P. et al. Hepatitis С virus infection: evidence for an associa­tion with type 2 diabetes // Diabetes Care.— 2005.— Vol. 28.— Р. 2548—2550.
10.    Antonelli A., Ferri C., Pampana A. et al. Thyroid disorders in chronic hepatitis C // Am. J. Med.— 2004.— N 117.— P. 10—13.
11.    Bonkovsky H.L., Snow K.K., Malet P.F. et al. Health-related quality of life in patients with chronic hepatitis C and advanced fibrosis // J. Hepatol.— 2007.— Vol. 46 (3).— Р. 420—431.
12.    Cacoub P. Extrahepatic manifestations of chronic hepatitis C / Cacoub P., Poynard Т., Ghillani P. [et al.] // Arthritis Rheum.— 1999.— Vol. 42.— Р. 2204—2212.
13.    Cartozzo M., Celle P., Gandolfo S. Increased frequency of HLA-DR6 allele in Italian patients with hepatitis C virus-associated oral lichen planus // Br. J. Dermatol.— 2001.— Vol. 144.— P. 803—808.
14.    Ferri C. HCV_related cryoglobulinemic vasculitis: an update on its etiopathogenesis and therapeutic strategies / Ferri C.,  // Clin. Exp. Rheumatol.— 2003.— Vol. 21(Suppl. 31).— Р. 78—84.
15.    Forton D.M., Giuggioli D., Cassato M. et al. Evidence for a cerebral effect of the hepatitis C virus // Lancet.— 2006.— Vol. 358.— P. 38—39.
16.    Forton D.M. Identification of Unique Hepatitis C Virus Quasis­pecies in the Central Nervous System and Comparative Analysis of Internal Translational Efficiency of Brain, Liver, and Serum Variants // J. of Virology.— 2004.— Vol. 78 (10).— P. 5170—5183.
17.    Foster G.R., Goldin R.D., Thomas H.C. Chronic hepatitis C virus infection causes a significant reduction in quality of life in the absence of cirrhosis // Hepatology.— 1998.— Vol.  27 (1).— Р. 209—212.
18.    Gisbert J.P., Garcia B.L., Pajares J.M., Moreno O.R. Prevalence of hepatitis С virus infection in porphyria cutanea tarda: systema­tic review and meta-analysis // J. Hepatol.— 2003.— Vol. 39.— Р. 620—627.
19.    Irving W.L., Day S., Johnson D.A. Idiopathic pulmonary fibrosis and hepatitis C virus infection // Am. Rev. Respir. Dis.— 1993.— Vol. 148.— Р. 1683—1684.
20.    Jafferbhoy H., Miller M.H., Dunbar J.K. et al. Intravenous drug use: not a barrier to achieving a sustained virological response in HCV infection // J. Viral. Hepat.— 2012.— Vol. 19 (2).— Р. 112—119.
21.    Lenzi M., Frisoni M., Mantovani W. Haplotype HLA B8/DR3 confers susceptibility to hepatitis C virus mixed cryoglobulinemia  // Blood.— 1998.— Vol. 91 (6).— P. 2062—2066.
22.    Meliconi R., Andreoni P., Fasano L. et al. Incidence of hepatitis C virus infection in Italian patients with idiopathic pulmonary fibrosis  // Thorax.— 1996.— Vol. 51.— Р. 315—317.
23.    Nagao Y., Sato M. Hepatitis С and lichen planus // J. Gastroen­terol. Hepatol.— 2004.— Vol. 19.— Р. 1101—1113.
24.    Panzer S., Seel E. Is there an increased frequency of autoimmune thrombocytopenia in hepatitis С infection? A review // Wien Med. Wochenschr.— 2003.— Vol. 153.— Р. 417—420.
25.    Perico N., Cattaneo D., Bikbov B., Remuzzi G. Hepatitis C infection and chronic renal diseases // Clin. J. Am. Soc. Nephrol.— 2009.— Vol. 4.— Р. 207—220.
26.    Pileri P., Uematsu Y., Campagnoli S. et al. Binding of hepatitis C virus to CD81 // Science.— 1998.— Vol. 282 (5390).— P. 938—941.
27.    Rivanera D., Lilli D. Porphyria cutanea tarda and relationship to HCV genotypes // Microbiologica.— 1998.— Vol. 21 (4).— P. 329—334.
28.    Romero-Gomes M. Hepatitis C and insulin resistance: steatosis, fibrosis // Rev. Esp. Enferm. Dig.— 2006.— Vol. 98.— P. 605—615.
29.    Sene D., Chilliani-Dalbin P., Thibault V. Long term course of mixed cryoglobulinemia in patients infected with hepatitis C virus  // J. Reumatol.— 2004.— Vol. 31 (11).— P. 2199—2207.
30.    Sene D., Limal N., Cacoub P. Hepatitis С virus-associated extrahepatic manifestations: a review // Metabolic. Brain Disease.— 2004.— Vol. 19.— Р. 357—381.
31.    Shiffman M.L., Benhamou Y. Cure of HCV related liver disease // Int.— 2015.— Vol. 35 (Suppl. 1).— Р. 71—77.
32.    Tarantino G., Riccio A. HCV-infection and chronic arthritis: Does viral replication matter? // Hepat. Res.— 2006.— Vol. 35.— P. 238—241.
33.    Weng W.K., Levy S. Hepatitis С virus (HCV) and lymphomage­nesis // Leukemia Lymphoma.— 2003.— Vol. 44.— Р. 1113—1120.
34.    Younossi Z.M., Stepanova M., Afdhal N. et al. Improvement of health-related quality of life and work productivity in chronic hepatitis C patients with early and advanced fibrosis treated with ledipasvir and sofosbuvir // J. Hepatol.— 2015.— Vol. 63 (2).— Р. 337—345.

Інше: Щербиніна Марина Борисівна  
д. мед. н., проф., проф. кафедри клінічної лабораторної діагностики   
49000, м. Дніпро, просп. Гагаріна, 72
Тел. (056) 374-98-22
E­mail: scherbinina@ua.fm

Стаття надійшла до редакції 19 липня 2016 р.

 

Внепеченочные проявления хронического вирусного гепатита С: своевременная диагностика улучшает прогноз

М.Б. Щербинина, Т.Н. Шевченко

Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара

Цель работы — систематизация и анализ данных научных литературных источников, посвященных характеристике типичных внепеченочных проявлений инфекции вируса гепатита С (HCV).
Вирусный гепатит С является медико-социальной проблемой мирового масштаба. Современные противовирусные препараты прямого действия позволяют добиться излечения этого заболевания. Поэтому важно выявить инфицированных HCV и провести своевременную терапию. Течение хронического HCV-гепатита характеризуется малосимптомностью на протяжении длительного времени и частыми (до 74 %) внепеченочными проявлениями, которые могут быть первым клиническим проявлением, маскируя поражение печени. В обзоре рассмотрены предполагаемые факторы риска и патогенез HCV-ассоциированных заболеваний, а также частота этих заболеваний и клинические особенности по группам с учетом степени доказанности этиологической роли HCV.

Ключевые слова: хронический гепатит С, внепеченочные проявления, HCV-генотип.

Список литературы:  
1.    Белобородова Е.В., Чвырина Д.В., Белобородова Э.И. и др.  Структурно-функциональное поражение миокарда у больных хроническим вирусным гепатитом // Сибирск. мед. журн.— 2010.— № 3—1, Т. 25.— Р. 33—38.
2.    Игнатова Т.М. Лечение внепеченочных проявлений хро­нической HCV-инфекции // Клин. гепатол.— 2005.— № 1 (2).— С. 3—11.
3.    Майбогин А.М. Морфологические изменения в головном мозге у больных вирусным гепатитом С (обзор литературы) // Проблемы медицины и экологии.— 2009.— С. 36—38.
4.    Руководство по скринингу, уходу и лечению пациентов с хроническим гепатитом С.— 2016.— 135 с.— www.who.int.
5.    Рябоконь Ю.Ю. Спектр позапечінкових проявів у хворих на хронічний гепатит С залежно від інфікування різними генотипами вірусу та вірусного навантаження // Патология.— 2013.— № 2 (28).— С. 78—80.
6.    Фазылов В.Х., Еналеева Д.Ш., Киясов А.П. и др. Клинико-морфологическая характеристика естественного течения хронического вирусного гепатита С // Практическая меди­цина.— 2006.— № 4 (18).— С. 18—19.
7.    Федорченко С.В. Хроническая HCV-инфекция: моногра­фия.— К.: ВСИ «Медицина», 2010.— 272 с.
8.    Agnello V., De Rosa F.G. Extrahepatic disease manifestations of HCV infection: some current issues // J. Hepatol.— 2004.— Vol. 40.— Р. 341—352.
9.    Antonelli A., Ferri C., Fallahi P. et al. Hepatitis С virus infection: evidence for an associa­tion with type 2 diabetes // Diabetes Care.— 2005.— Vol. 28.— Р. 2548—2550.
10.    Antonelli A., Ferri C., Pampana A. et al. Thyroid disorders in chronic hepatitis C // Am. J. Med.— 2004.— N 117.— P. 10—13.
11.    Bonkovsky H.L., Snow K.K., Malet P.F. et al. Health-related quality of life in patients with chronic hepatitis C and advanced fibrosis // J. Hepatol.— 2007.— Vol. 46 (3).— Р. 420—431.
12.    Cacoub P. Extrahepatic manifestations of chronic hepatitis C / Cacoub P., Poynard Т., Ghillani P. [et al.] // Arthritis Rheum.— 1999.— Vol. 42.— Р. 2204—2212.
13.    Cartozzo M., Celle P., Gandolfo S. Increased frequency of HLA-DR6 allele in Italian patients with hepatitis C virus-associated oral lichen planus // Br. J. Dermatol.— 2001.— Vol. 144.— P. 803—808.
14.    Ferri C. HCV_related cryoglobulinemic vasculitis: an update on its etiopathogenesis and therapeutic strategies / Ferri C.,  // Clin. Exp. Rheumatol.— 2003.— Vol. 21(Suppl. 31).— Р. 78—84.
15.    Forton D.M., Giuggioli D., Cassato M. et al. Evidence for a cerebral effect of the hepatitis C virus // Lancet.— 2006.— Vol. 358.— P. 38—39.
16.    Forton D.M. Identification of Unique Hepatitis C Virus Quasis­pecies in the Central Nervous System and Comparative Analysis of Internal Translational Efficiency of Brain, Liver, and Serum Variants // J. of Virology.— 2004.— Vol. 78 (10).— P. 5170—5183.
17.    Foster G.R., Goldin R.D., Thomas H.C. Chronic hepatitis C virus infection causes a significant reduction in quality of life in the absence of cirrhosis // Hepatology.— 1998.— Vol.  27 (1).— Р. 209—212.
18.    Gisbert J.P., Garcia B.L., Pajares J.M., Moreno O.R. Prevalence of hepatitis С virus infection in porphyria cutanea tarda: systema­tic review and meta-analysis // J. Hepatol.— 2003.— Vol. 39.— Р. 620—627.
19.    Irving W.L., Day S., Johnson D.A. Idiopathic pulmonary fibrosis and hepatitis C virus infection // Am. Rev. Respir. Dis.— 1993.— Vol. 148.— Р. 1683—1684.
20.    Jafferbhoy H., Miller M.H., Dunbar J.K. et al. Intravenous drug use: not a barrier to achieving a sustained virological response in HCV infection // J. Viral. Hepat.— 2012.— Vol. 19 (2).— Р. 112—119.
21.    Lenzi M., Frisoni M., Mantovani W. Haplotype HLA B8/DR3 confers susceptibility to hepatitis C virus mixed cryoglobulinemia  // Blood.— 1998.— Vol. 91 (6).— P. 2062—2066.
22.    Meliconi R., Andreoni P., Fasano L. et al. Incidence of hepatitis C virus infection in Italian patients with idiopathic pulmonary fibrosis  // Thorax.— 1996.— Vol. 51.— Р. 315—317.
23.    Nagao Y., Sato M. Hepatitis С and lichen planus // J. Gastroen­terol. Hepatol.— 2004.— Vol. 19.— Р. 1101—1113.
24.    Panzer S., Seel E. Is there an increased frequency of autoimmune thrombocytopenia in hepatitis С infection? A review // Wien Med. Wochenschr.— 2003.— Vol. 153.— Р. 417—420.
25.    Perico N., Cattaneo D., Bikbov B., Remuzzi G. Hepatitis C infection and chronic renal diseases // Clin. J. Am. Soc. Nephrol.— 2009.— Vol. 4.— Р. 207—220.
26.    Pileri P., Uematsu Y., Campagnoli S. et al. Binding of hepatitis C virus to CD81 // Science.— 1998.— Vol. 282 (5390).— P. 938—941.
27.    Rivanera D., Lilli D. Porphyria cutanea tarda and relationship to HCV genotypes // Microbiologica.— 1998.— Vol. 21 (4).— P. 329—334.
28.    Romero-Gomes M. Hepatitis C and insulin resistance: steatosis, fibrosis // Rev. Esp. Enferm. Dig.— 2006.— Vol. 98.— P. 605—615.
29.    Sene D., Chilliani-Dalbin P., Thibault V. Long term course of mixed cryoglobulinemia in patients infected with hepatitis C virus  // J. Reumatol.— 2004.— Vol. 31 (11).— P. 2199—2207.
30.    Sene D., Limal N., Cacoub P. Hepatitis С virus-associated extrahepatic manifestations: a review // Metabolic. Brain Disease.— 2004.— Vol. 19.— Р. 357—381.
31.    Shiffman M.L., Benhamou Y. Cure of HCV related liver disease // Int.— 2015.— Vol. 35 (Suppl. 1).— Р. 71—77.
32.    Tarantino G., Riccio A. HCV-infection and chronic arthritis: Does viral replication matter? // Hepat. Res.— 2006.— Vol. 35.— P. 238—241.
33.    Weng W.K., Levy S. Hepatitis С virus (HCV) and lymphomage­nesis // Leukemia Lymphoma.— 2003.— Vol. 44.— Р. 1113—1120.
34.    Younossi Z.M., Stepanova M., Afdhal N. et al. Improvement of health-related quality of life and work productivity in chronic hepatitis C patients with early and advanced fibrosis treated with ledipasvir and sofosbuvir // J. Hepatol.— 2015.— Vol. 63 (2).— Р. 337—345.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

12. Огляди

 

Етіологія, патогенез і профілактика раптової серцевої смерті у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда

М.П. Копиця, А.В. Кобець

ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», Харків

Раптова серцева смерть (РСС) — одна з основних причин смерті дорослих у всьому світі. Наявність серцево-судинної патології (інфаркт міокарда (ІМ), серцева недостатність, зниження фракції викиду, зупинка серця та ін.) значно підвищує ризик розвитку РCC, хоча нерідко РСС є першим, проте летальним, проявом захворювання серцево-судинної системи.
У дослідженнях показано, що в ранньому постінфарктному періоді причиною смерті частіше є механічні ускладнення, а через кілька тижнів після ІМ — аритмії. У перші 24—48 год після ІМ аритмії, які фіксуються у пацієнтів, не свідчать про високий ризик аритмій у віддаленому періоді; діагностичне значення матиме наявність аритмій після формування патологічних змін у зоні постінфарктного пошкодження — через кілька тижнів.
РСС унаслідок аритмії можна запобігти шляхом застосування кардіовертер-дефібриляторів декількох видів: імплантованого, переносного, підшкірного, кожен з яких має свої переваги і недоліки.
Дуже важливим є своєчасне виявлення пацієнтів з високим ризиком ВСС для призначення ефективної профілактики та вибору оптимальної тактики лікування.

Ключові слова: раптова серцева смерть, інфаркт міокарда.

Список літератури:  
1.    Бокерия Л.А., Бокерия О.Л., Базарсадаева Т.С. Новые предикторы внезапной сердечной смерти // Анналы арит­мологии.— 2009.— Т. 6.— № 4.— С. 41—49.
2.    Бокерия О.Л., Ахобеков А.А. Внезапная сердечная смерть: механизмы возникновения и стратификация риска // Анна­лы аритмологии.— 2012.— Т. 9.— № 3.— С. 32—40.
3.    Бокерия О.Л., Биниашвили М.Б. Внезапная сердечная смерть и ишемическая болезнь сердца // Неинвазивная аритмология.— 2013.— Т. 10.— № 2.— С. 38—43.
4.    Корнацкий В.М. Проблема болезней системы крово­обра­щения и пути ее минимизации в Украине // Кардиология.— 2013.— Т. 5.— № 7.— С. 25—29.
5.    Сичов О.С., Коркушко О.В., Бобров В.О. та ін. Лікування шлуночкових порушень серця та профілактика раптової серцевої смерті / Рекомендації Асоціації кардіологів України, Київ, 2009.
6.    Юрченко В.Д., Крилюк В.О., Бурчинський В.Г. та ін. Раптова серцева смерть — важлива соціально-економічна проблема в Україні // Екстрена медицина: від науки до практики.— 2013.— Вип. 5—6.— С. 150—156.
7.    Adabag A.S., Therneau T.M., Gersh B.J. et al. Sudden death after myocardial infarction // JAMA.— 2012.— Vol. 300.— P. 2022—2029.
8.    Bunch T.J.; Hohnloser S.H., Gersh B.G. Mechanisms of Sudden Cardiac Death in Myocardial Infarction Survivors Insights From the Randomized Trials of Implantable Cardioverter-Defibrillators // Circulation.— 2007.— Vol. 115.— P. 2451—2457.
9.    Chung M.K., Szymkiewicz S.J., Shao M. et al. Aggregate national experience with the wearable car-dioverter-defibrillator: event rates, compliance, and survival // J. Am. Coll. Cardiol.— 2010.— Vol. 56.— P. 194—203.
10.    Dickstein K., Kjekshus J. OPTIMAAL Steering Committee of the OPTIMAAL Study Group. Effects of losartan and captopril on mortality and morbidity in high-risk patients after acute myocardial infarction: the OPTIMAAL randomised trial: Optimal Trial in Myocardial Infarction with Angiotensin II Antagonist Losartan // Lancet.— 2007.— Vol. 360.— P. 752—760.
11.    Dillon K.A., Szymkiewicz S.J., Kaib T.E. Evaluation of the effectiveness of a wearable cardioverter defibrillator detection algorithm // J. Electrocardiol.— 2012.— Vol. 43.— P. 63—67.
12.    Dorian P., Hohnloser S.H., Thorpe K.E. et al. Mechanisms underlying the lack of effect of implantable cardioverter-defibrillator therapy on mortality in high-risk patients with recent myocardial infarction: insights from the Defibrillation in Acute Myocardial Infarction Trial (DINAMIT) // Circulation.— 2012.— Vol. 122.— P. 2645—2652.
13.    Fishman G.I., Chugh S.S., Dimarco J.P. et al. Sudden cardiac death prediction and prevention: report from a National Heart, Lung, and Blood Institute and Heart Rhythm Society Workshop // Circulation.— 2012.— Vol. 122.— № 22.— P. 2335—2348.
14.    Goldenberg I., Moss A.J., Hall W.J. et al. Multicenter Automatic Defibrillator Implantation Trial (MADIT) II Investigators. Causes and consequences of heart failure after prophylactic implanta­tion of a defibrillator in the Multicenter Automatic Defibrillator Implantation Trial II // Circulation.— 2006.— Vol. 113.— P. 2810—2817.
15.    Hohnloser S.H., Kuck K.H., Dorian P. et al. DINAMIT Investiga­tors. Prophylactic use of an implantable cardioverter-defibrillator after acute myocardial infarction // N. Engl. J. Med.— 2004.— Vol. 351.— P. 2481—2488.
16.    Hsieh C.H., Chia E.M., Huang K. et al. Evolution of ventricular tachycardia and its electro-physiological substrate early after myocardial infarction: an ovine model // Circ. Arrhythm. Electrophysiol.— 2013.— Vol. 6.— P. 1010—1017.
17.    Jarman J.W., Lascelles K., Wong T. et al. Clinical experience of entirely subcutaneous implantable cardioverter-defibrillators in children and adults: cause for caution // Eur. Heart J.— 2012.— Vol. 33.— P. 1351—1359.
18.    Liew R., Chiam P. Risk Stratification for Sudden Cardiac Death after Acute Myocardial Infarction // Annals Academy of Medicine.— 2010.— Vol. 39.— N 3.— P. 134—139.
19.    Klein H.U., Goldenberg I., Moss A.J. Risk stratification for implantable cardioverter defibrillator therapy: the role of the wearable cardioverter-defibrillator //  Eur Heart J.— 2013.— Vol. 34.— P. 2230—2242.
20.    Myerburg R.G., Junttila M.J. Sudden Cardiac Death Caused by Coronary Heart Disease // Circulation.— 2012.— Vol. 125.— P. 1043—1052.
21.    Ottervanger J.P., Ramdat Misier A.R., Dambrink J.H. et al. Zwolle Myocardial Infarction Study Group. Mortality in patients with left ventricular ejection fraction 22.    Piccini J.P., Al-Khatib S.M., Hellkamp A.S. et al. Mortality benefits from implantable cardioverter-defibrillator therapy are not restricted to patients with remote myocardial infarction: an analysis from the Sudden Cardiac Death in Heart Failure Trial (SCD-HeFT) // Heart Rhythm.— 2011.— Vol. 8.— P. 393—400.
23.    Pouleur A.C., Barkoudah E., Uno H. et al. VALIANT Investigators. Pathogenesis of sudden unexpected death in a clinical trial of patients with myocardial infarction and left ventricular dys­function, heart failure, or both // Circulation.— 2012.— Vol. 122.— P. 597—602.
24.    Russo A.M., Stainback R.F., Bailey S.R et al. ACCF/HRS/AHA/ ASE/HFSA/SCAI/SCCT/SCMR 2013 appropriate use criteria for implantable cardioverter-defibrillators and cardiac resynchro­nization therapy ...  // Heart Rhythm.— 2013.— Vol. 10.— P. e11—e58.12.
25.    Solomon S.D., Zelenkofske S., McMurray J.J et al. Valsartan in Acute Myocardial Infarction Trial (VALIANT) Investigators. Sud­den death in patients with myocardial infarction and left ventricular dysfunction, heart failure, or both // N. Engl. J. Med.— 2005.— Vol. 352.— P. 2581—2588.
26.    Wellens H.J.J, Schwartz P.J., Lindemans F.W. et al. Risk stratification for sudden cardiac death: current status and challenges for the future // Eur. Heart J.— 2014.— Vol. 35.— N 25.— P. 1642—1651.
27.    Zaman S., Kovoor Pr. Sudden Cardiac Death Early After Myocardial Infarction: Pathogenesis, Risk Stratification, and Primary Prevention // Circulation.— 2014.— Vol. 129.— P. 2426—2435.
28.    Zaman S., Narayan A., Thiagalingam A. et al. What is the optimal left ventricular ejection fraction cut-off for risk stratification for primary prevention of sudden cardiac death early after myo­cardial infarction? // Eur. Adv. Access.— 2014.— Vol. 3.— P. 432—439.

Інше: Копиця Микола Павлович
д. мед. н., зав. відділу гострого інфаркту міокарда    

61039, м. Харків, просп. Любові Малої, 2а
Тел. (057) 370-76-94
E-mail: n_kopitsa@ukr.net

Стаття надійшла до редакції 18 березня 2016 р.

 

Этиология, патогенез и профилактика внезапной сердечной смерти у пациентов, перенесших инфаркт миокарда

Н.П. Копица, А.В. Кобец    

ГУ «Национальный институт терапии имени Л.Т. Малой НАМН Украины», Харьков

Внезапная сердечная смерть (ВСС) — одна из основных причин смерти взрослых во всем мире. Наличие сердечно-сосудистой патологии (инфаркт миокарда (ИМ), сердечная недостаточность, снижение фракции выброса, остановка сердца и пр.) значительно повышает риск развития ВСС, хотя нередко она является первым, но летальным проявлением заболевания сердечно-сосудистой системы.
В исследованиях показано, что в раннем постинфарктном периоде причиной смерти чаще являются механические осложнения, а через несколько недель после ИМ — аритмии. В первые 24—48 ч после ИМ фиксируемые у пациентов тахиаритмии не свидетельствуют о высоком риске аритмий в отдаленном периоде; диагностически значимым наличие аритмий будет после формирования патологических изменений в зоне постинфарктного повреждения — через несколько недель.
ВСС вследствие аритмии может быть предотвращена путем применения кардиовертер-дефибрилляторов, которых в настоящее время существует несколько видов: имплантируемый, переносной и подкожный, каждый из которых имеет свои преимущества и недостатки.
Очень важным является своевременное выявление пациентов с высоким риском ВСС для назначения эффективной профилактики и выбора оптимальной тактики лечения.

Ключевые слова: внезапная сердечная смерть, инфаркт миокарда.

Список литературы:  
1.    Бокерия Л.А., Бокерия О.Л., Базарсадаева Т.С. Новые предикторы внезапной сердечной смерти // Анналы арит­мологии.— 2009.— Т. 6.— № 4.— С. 41—49.
2.    Бокерия О.Л., Ахобеков А.А. Внезапная сердечная смерть: механизмы возникновения и стратификация риска // Анна­лы аритмологии.— 2012.— Т. 9.— № 3.— С. 32—40.
3.    Бокерия О.Л., Биниашвили М.Б. Внезапная сердечная смерть и ишемическая болезнь сердца // Неинвазивная аритмология.— 2013.— Т. 10.— № 2.— С. 38—43.
4.    Корнацкий В.М. Проблема болезней системы крово­обра­щения и пути ее минимизации в Украине // Кардиология.— 2013.— Т. 5.— № 7.— С. 25—29.
5.    Сичов О.С., Коркушко О.В., Бобров В.О. та ін. Лікування шлуночкових порушень серця та профілактика раптової серцевої смерті / Рекомендації Асоціації кардіологів України, Київ, 2009.
6.    Юрченко В.Д., Крилюк В.О., Бурчинський В.Г. та ін. Раптова серцева смерть — важлива соціально-економічна проблема в Україні // Екстрена медицина: від науки до практики.— 2013.— Вип. 5—6.— С. 150—156.
7.    Adabag A.S., Therneau T.M., Gersh B.J. et al. Sudden death after myocardial infarction // JAMA.— 2012.— Vol. 300.— P. 2022—2029.
8.    Bunch T.J.; Hohnloser S.H., Gersh B.G. Mechanisms of Sudden Cardiac Death in Myocardial Infarction Survivors Insights From the Randomized Trials of Implantable Cardioverter-Defibrillators // Circulation.— 2007.— Vol. 115.— P. 2451—2457.
9.    Chung M.K., Szymkiewicz S.J., Shao M. et al. Aggregate national experience with the wearable car-dioverter-defibrillator: event rates, compliance, and survival // J. Am. Coll. Cardiol.— 2010.— Vol. 56.— P. 194—203.
10.    Dickstein K., Kjekshus J. OPTIMAAL Steering Committee of the OPTIMAAL Study Group. Effects of losartan and captopril on mortality and morbidity in high-risk patients after acute myocardial infarction: the OPTIMAAL randomised trial: Optimal Trial in Myocardial Infarction with Angiotensin II Antagonist Losartan // Lancet.— 2007.— Vol. 360.— P. 752—760.
11.    Dillon K.A., Szymkiewicz S.J., Kaib T.E. Evaluation of the effectiveness of a wearable cardioverter defibrillator detection algorithm // J. Electrocardiol.— 2012.— Vol. 43.— P. 63—67.
12.    Dorian P., Hohnloser S.H., Thorpe K.E. et al. Mechanisms underlying the lack of effect of implantable cardioverter-defibrillator therapy on mortality in high-risk patients with recent myocardial infarction: insights from the Defibrillation in Acute Myocardial Infarction Trial (DINAMIT) // Circulation.— 2012.— Vol. 122.— P. 2645—2652.
13.    Fishman G.I., Chugh S.S., Dimarco J.P. et al. Sudden cardiac death prediction and prevention: report from a National Heart, Lung, and Blood Institute and Heart Rhythm Society Workshop // Circulation.— 2012.— Vol. 122.— № 22.— P. 2335—2348.
14.    Goldenberg I., Moss A.J., Hall W.J. et al. Multicenter Automatic Defibrillator Implantation Trial (MADIT) II Investigators. Causes and consequences of heart failure after prophylactic implanta­tion of a defibrillator in the Multicenter Automatic Defibrillator Implantation Trial II // Circulation.— 2006.— Vol. 113.— P. 2810—2817.
15.    Hohnloser S.H., Kuck K.H., Dorian P. et al. DINAMIT Investiga­tors. Prophylactic use of an implantable cardioverter-defibrillator after acute myocardial infarction // N. Engl. J. Med.— 2004.— Vol. 351.— P. 2481—2488.
16.    Hsieh C.H., Chia E.M., Huang K. et al. Evolution of ventricular tachycardia and its electro-physiological substrate early after myocardial infarction: an ovine model // Circ. Arrhythm. Electrophysiol.— 2013.— Vol. 6.— P. 1010—1017.
17.    Jarman J.W., Lascelles K., Wong T. et al. Clinical experience of entirely subcutaneous implantable cardioverter-defibrillators in children and adults: cause for caution // Eur. Heart J.— 2012.— Vol. 33.— P. 1351—1359.
18.    Liew R., Chiam P. Risk Stratification for Sudden Cardiac Death after Acute Myocardial Infarction // Annals Academy of Medicine.— 2010.— Vol. 39.— N 3.— P. 134—139.
19.    Klein H.U., Goldenberg I., Moss A.J. Risk stratification for implantable cardioverter defibrillator therapy: the role of the wearable cardioverter-defibrillator //  Eur Heart J.— 2013.— Vol. 34.— P. 2230—2242.
20.    Myerburg R.G., Junttila M.J. Sudden Cardiac Death Caused by Coronary Heart Disease // Circulation.— 2012.— Vol. 125.— P. 1043—1052.
21.    Ottervanger J.P., Ramdat Misier A.R., Dambrink J.H. et al. Zwolle Myocardial Infarction Study Group. Mortality in patients with left ventricular ejection fraction 22.    Piccini J.P., Al-Khatib S.M., Hellkamp A.S. et al. Mortality benefits from implantable cardioverter-defibrillator therapy are not restricted to patients with remote myocardial infarction: an analysis from the Sudden Cardiac Death in Heart Failure Trial (SCD-HeFT) // Heart Rhythm.— 2011.— Vol. 8.— P. 393—400.
23.    Pouleur A.C., Barkoudah E., Uno H. et al. VALIANT Investigators. Pathogenesis of sudden unexpected death in a clinical trial of patients with myocardial infarction and left ventricular dys­function, heart failure, or both // Circulation.— 2012.— Vol. 122.— P. 597—602.
24.    Russo A.M., Stainback R.F., Bailey S.R et al. ACCF/HRS/AHA/ ASE/HFSA/SCAI/SCCT/SCMR 2013 appropriate use criteria for implantable cardioverter-defibrillators and cardiac resynchro­nization therapy ...  // Heart Rhythm.— 2013.— Vol. 10.— P. e11—e58.12.
25.    Solomon S.D., Zelenkofske S., McMurray J.J et al. Valsartan in Acute Myocardial Infarction Trial (VALIANT) Investigators. Sud­den death in patients with myocardial infarction and left ventricular dysfunction, heart failure, or both // N. Engl. J. Med.— 2005.— Vol. 352.— P. 2581—2588.
26.    Wellens H.J.J, Schwartz P.J., Lindemans F.W. et al. Risk stratification for sudden cardiac death: current status and challenges for the future // Eur. Heart J.— 2014.— Vol. 35.— N 25.— P. 1642—1651.
27.    Zaman S., Kovoor Pr. Sudden Cardiac Death Early After Myocardial Infarction: Pathogenesis, Risk Stratification, and Primary Prevention // Circulation.— 2014.— Vol. 129.— P. 2426—2435.
28.    Zaman S., Narayan A., Thiagalingam A. et al. What is the optimal left ventricular ejection fraction cut-off for risk stratification for primary prevention of sudden cardiac death early after myo­cardial infarction? // Eur. Adv. Access.— 2014.— Vol. 3.— P. 432—439.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

13. клінічний випадок

 

Нетиповий перебіг саркоїдозу з ураженням печінки та лімфовузлів черевної порожнини

І.П. Єрко1, А.А. Молошок2, Ю.В. Рудич2, Л.В. Шеремок2

1 Обласний онкологічний диспансер, Чернігів
2 Обласне патологоанатомічне бюро, Чернігів

Саркоїдоз — системне гранулематозне захворювання невідомої етіології з доброякісним перебігом і тенденцією до самовиліковування. Наведено випадок саркоїдозу, складний для клінічної діагностики, з ураженням печінки та лімфовузлів черевної порожнини у хворого з вірусною інфекцією Епштейна—Барр.

Ключові слова: саркоїдоз, печінка, лімфовузли, вірус Епштейна—Барр.

Список літератури:  
1.    Визель А.А., Визель И.Ю. Саркоидоз: состояние проблемы и нерешенные задачи // Пульмонология и аллер­гология.— 2010.— № 1.— 6 с.
2.    Пальцев М.А., Кактурский Л.В., Зайратьянц О.В. Патологи­чес­кая анатомия. Национальное руководство // М.: ГЭОТАР-Медиа.— 2011.— С. 149—154.
3.    Чугалина А.Т. Респираторная медицина // М.: ГЭОТАР-Ме­­диа.— 2007.— Т. 2.
4.    Neuman L.S. Еtiologies of sarcoidosis // Eur. Respir. Mono­grap­hy.— 2005.— Vol. 10.— P. 23—48.
5.    Nunes H., Bouvry D., Soler P., Valeyre D. Sarcoidosis // Orphanet. J. Rare Dis.— 2007.— Vol. 19 (2).— P. 46.

Інше: Єрко Іван Петрович     
зав. відділення абдомінальної хірургії обласного онкологічного диспансеру

14029, м. Чернігів, просп. Миру, 211
Тел. (046) 225-31-62
E-mail: svetlana@ok.net.ua  

Стаття надійшла до редакції 5 березня 2016 р.

 

Нетипичное течение саркоидоза с поражением печени и лимфоузлов брюшной полости

И.П. Ерко1, А.А. Молошок2, Ю.В. Рудич2, Л.В. Шеремок2  

1 Областной онкологический диспансер, Чернигов
2 Областное патологоанатомическое бюро, Чернигов

Саркоидоз — это системное гранулематозное заболевание неизвестной этиологии с доброкачественным течением и тенденцией к самоизлечению. В статье рассматривается случай саркоидоза, сложный для клинической диагностики, с поражением печени и лимфоузлов брюшной полости у больного с вирусной инфекцией Эпштейна—Барр.

Ключевые слова: саркоидоз, печень, лимфоузлы, вирус Эпштейна—Барр.

Список литературы:  
1.    Визель А.А., Визель И.Ю. Саркоидоз: состояние проблемы и нерешенные задачи // Пульмонология и аллер­гология.— 2010.— № 1.— 6 с.
2.    Пальцев М.А., Кактурский Л.В., Зайратьянц О.В. Патологи­чес­кая анатомия. Национальное руководство // М.: ГЭОТАР-Медиа.— 2011.— С. 149—154.
3.    Чугалина А.Т. Респираторная медицина // М.: ГЭОТАР-Ме­­диа.— 2007.— Т. 2.
4.    Neuman L.S. Еtiologies of sarcoidosis // Eur. Respir. Mono­grap­hy.— 2005.— Vol. 10.— P. 23—48.
5.    Nunes H., Bouvry D., Soler P., Valeyre D. Sarcoidosis // Orphanet. J. Rare Dis.— 2007.— Vol. 19 (2).— P. 46.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

14. Звіти проблемних комісій

 

Звіт про роботу Експертної проблемної комісії «Терапія» МОЗ та НАМН України за перше півріччя 2016 року

Підготував В.А. Чернишов

Експертна проблемна комісія «Терапія» МОЗ та НАМН України

За звітний період до Експертної проблемної комісії (ЕПК) надійшли матеріали щодо планування 2 докторських дисертацій, 18 кандидатських дисертацій, затвердження 3 наукових повідомлень і 6 інформаційних листів. Усього 29 робіт.
При аналізі надісланих робіт слід зазначити, що переважно всі вони присвячені поєднаній патології внутрішніх органів і систем людини, що належить до двох і більше спеціальностей клінічної медицини терапевтичного напрямку (27 (96,4 %) і 1 (3,6 %) відповідно).
Розробки новітніх лікувально-профілактич­них технологій торкалися 2 докторських і 18 кандидатських дисертацій. Розробці сучасних лікарських засобів не присвячено жодної роботи.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»