Вплив фактора куріння при коморбідному перебігу хронічного обструктивного захворювання легень та ішемічної хвороби серця

Анотація

Мета роботи — оцінити показники клінічного стану, функції зовнішнього дихання (ФЗД), структурно-функціонального стану серця і судин, рівнів у крові N-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) і чинників системної запальної відповіді у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС) залежно від фактора куріння.
Матеріали та методи. Обстежено 104 пацієнтів чоловічої статі у віці від 45 до 59 років з діагнозом ХОЗЛ з фенотипами А і В, у поєднанні з ІХС, постінфарктним кардіосклерозом і ознаками хронічної серцевої недостатності (ХСН) II функціонального класу. Хворі були розподілені на дві групи: до першої увійшли 29 пацієнтів, які не курять, до другої — 75 пацієнтів, які курять. У всіх пацієнтів було оцінено анамнез куріння, проведено тест з 6-хвилинною ходьбою, анкетування за опитувальниками CAT і mMRC, спірографічне дослідження, ультразвукове дослідження (УЗД) серця і судин. Визначалися рівні в крові С-реактивного білка (С-РБ), фібриногену, NT-proBNP.
Результати та обговорення. У хворих на ХОЗЛ із супутньою ІХС куріння асоціювалося з більш вираженими симптомами та задишкою (опитувальники CAT і mMRC), гіршою переносимістю фізичного навантаження за даними тесту з 6-хвилинною ходьбою. У групі курців медіана життевої ємності легень була в 1,26 разу нижче, ніж у некурців. Медіана форсованої життєвої ємності легень у групі хворих на ХОЗЛ та ІХС (ІІ група) мала значення 59,49 % і виявилася в 1,18 разу статистично значимо нижчою показника в групі некурців (I група) (t = 5,04; р < 0,05). Показник ОФВ1 у пацієнтів, які курять, був у 1,15 разу статистично значимо нижчим у порівнянні з показником хворих на ХОЗЛ та ІХС, які не курять (t = 4,13; р < 0,05). У хворих I групи показники ПОШ в 1,29 разу (t = 6,38; р < 0,05), МОШ25 — у 1,39 разу (t = 8,04; р < 0,01), МОШ50 — у 1,45 разу (t = 7,84; р < 0,01), МОШ75 — у 1,45 разу (t = 5,73; р < 0,05) статистично значимо перевищували показники у курців (II група). СОШ25—75 у ІІ групі було в 1,23 разу статистично значимо нижче, ніж у I групі (t = 5,60; р < 0,05). У групі некурців (I група) медіани діастолічних розмірів правого і лівого передсердь відповідно в 1,19 і 1,04 разу менші, ніж у курців (II група). Медіана товщини стінки правого шлуночка у хворих I групи в 1,17 разу менша, ніж у пацієнтів II групи. Величини медіан базального і поздовжнього розмірів правого шлуночка у пацієнтів з ХОЗЛ та ІХС (n = 29), які не курять, виявились меншими, ніж у тих, що курять, в 1,16 і 1,07 разу відповідно. Показник фракційної зміни площі правого шлуночка у некурців у 1,11 разу перевищував показник у курців. У 28 осіб групи пацієнтів, які курять, була виявлена легенева гіпертензія (26,9 % загальної групи спостереження і 37,3 % групи курців). Величини факторів системної запальної відповіді у групі курців були вище, ніж у некурців, а саме: медіана С-РБ — у 1,25 разу, медіана ІL-6 — у 1,6 разу, медіана FG — у 1,18 разу. Концентрація NT-proBNP у хворих на ХОЗЛ та ІХС, які курять, у порівнянні з пацієнтами, які не курять, виявилася в 1,23 разу вищою.
Висновки. У хворих на ХОЗЛ із супутньою ІХС куріння асоціювалося з гіршою толерантністю до фізичного навантаження, більш високими концентраціями в крові факторів системної запальної відповіді та NT-proBNP (p < 0,05), зменшенням об’ємних і швидкісних показників ФЗД, більш вираженими процесами ремоделювання судин і правих відділів серця.