Динамічні зміни метаболічних показників під впливом комбінованої терапії у хворих на гіпертонічну хворобу, що протікає на тлі супутнього цукрового діабету 2 типу та субклінічного гіпотиреозу

Анотація

Мета роботи — дослідити динамічні зміни стану вуглеводного, ліпідного обмінів та профілю артеріального тиску (АТ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) у комбінації з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу та субклінічним гіпотиреозом (СГ), а також визначити ефективність комбінованої терапії на підставі цих змін.
Матеріали та методи. Було обстежено пацієнтів із ГХ та ЦД 2 типу (n = 98), яких розподілили на дві групи за наявністю чи відсутністю в них супутнього СГ. Групу порівняння (n = 45) та контрольну групу (здорові) (n = 12) склали особи, максимально порівнянні за віком і статтю щодо обстежуваних груп. Досліджено стан метаболізму, гемодинаміки та антропометричних показників у базальних умовах та після 12 міс лікування комбінацією антигіпертензивних препаратів периндоприлу/індапаміду/амлодипіну в індивідуально підібраних дозах. Група з наявністю СГ додатково отримувала левотироксин.
Результати та обговорення. Через 1 рік лікування виявлено суттєве покращення стану ліпідного та вуглеводного обмінів, стабілізацію рівнів АТ у 76 % пацієнтів із ГХ та ЦД 2 типу та у 69 % пацієнтів із СГ.
Висновки. У хворих при поєднанному перебігу ГХ, ЦД 2 типу та СГ спостерігаються більш виражені порушення з боку вуглеводного та ліпідного обміну при порівнянні з аналогічними показниками при поєднанні лише ГХ та ЦД 2 типу без порушень функції ЩЗ, що демонструє більш виражені метаболічні зміни та може свідчити про підвищення кардіоваскулярного ризику. Лікування хворих на ГХ із супутнім ЦД 2 типу, як із СГ, так і без нього, зазначеною комбінацією є ефективним та сприяє досягненню цільових рівнів АТ, стабілізації показників вуглеводного обміну, зменшенню проявів дисліпідемії. Додавання до терапії левотироксину пацієнтам з мультиморбідною патологією (ГХ, ЦД та СГ) сприяє, в цілому, зниженню розвитку серцево-судинних ускладнень.