Біохімічні особливості уражень печінки у хворих на гостру лімфобластну лейкемію групи стандартного ризику

Автор(и)

  • G. S. Maslova Українська медична стоматологічна академія, Полтава, Ukraine
  • I. M. Skrypnyk Українська медична стоматологічна академія, Полтава, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/UTJ2019-1-57

Ключові слова:

гостра лімфобластна лейкемія, біохімічні печінкові тести, хіміотерапія, L-аспарагіназа

Анотація

Проведення специфічної хіміотерапії (ХТ) у хворих на гостру лімфобластну лейкемію (ГЛЛ) супроводжується ризиком порушення функціонального стану печінки. Проте, залишається значна кількість недостатньо з’ясованих питань щодо гепатотоксичності препаратів цитостатичного ряду, оскільки порушення печінкових тестів розвиваються не в усіх пацієнтів.
Мета роботи — визначити характер змін біохімічних печінкових тестів у хворих на ГЛЛ групи стандартного ризику в динаміці індукції ремісії.
Матеріали та методи. Обстежено 22 пацієнтів із уперше встановленою ГЛЛ, з яких 8 (36,4 %) жінок і 14 (63,6 %) чоловіків. Середній вік склав (27,8 ± 14,8) року. Пацієнти належали до групи стандартного ризику, що досягли клініко-гематологічної ремісії на 28-й день лікування. Обстежували пацієнтів перед початком ХТ і на 28-й день лікування, визначали показники біохімічної панелі. Тяжкість гепатотоксичних реакцій оцінювали відповідно до критеріїв Common Terminology Criteria for Adverse Events (CTCAE), Version 4.02.
Результати та обговорення. Дебют ГЛЛ у хворих стандартної групи ризику у 81,8 % випадків супроводжується порушеннями функціонального стану печінки, які характеризуються цитолітичним, холестатичним та змішаним типами та не перевищують І ступінь за CTCAE.
Досягнення клініко-гематологічної ремісії супроводжується зменшенням кількості пацієнтів з порушеннями печінкових тестів. Зростання активності аланінової амінотрансферази (АЛТ), аспарагінової амінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази (ЛФ), g-глутамілтранспептидази (ГГТП), лактатдегідрогенази (ЛДГ) та збільшення концентрації білірубіну та його фракцій у сироватці крові на 28-й день терапії виявлено у 14 (63,8 %) пацієнтів. У хворих на ГЛЛ групи стандартного ризику без порушення біохімічних печінкових тестів перед початком ХТ на тлі індукції ремісії не зареєстровано зростання активності АЛТ, АСТ, ЛФ, ГГТП, ЛДГ та збільшення концентрації білірубіну в сироватці крові. Введення L-аспарагінази хворим на ГЛЛ групи стандартного ризику в динаміці індукції ремісії супроводжується зменшенням концентрації загального білка в сироватці крові у 1,3 разу порівняно з первинним обстеженням (р < 0,05).
Висновки. Проведення індукції ремісії хворим на ГЛЛ стандартної групи ризику характеризується зниженням рівня загального білка сироватки крові, яке не залежить від активності трансаміназ, пов’язано із введенням L-аспарагінази та потребує врахування під час визначення терапії супроводу.

Біографії авторів

G. S. Maslova, Українська медична стоматологічна академія, Полтава

36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23

Г. С. Маслова

I. M. Skrypnyk, Українська медична стоматологічна академія, Полтава

д. мед. н., проф. кафедри внутрішньої медицини № 1, проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти 
36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23

І. М. Скрипник

Посилання

Skrypnyk IM, Maslova HS. Otsinka chastoty rozvytku y kharakterom hepatotoksychnykh reaktsiy u khvoroho na hostri leykemiyi v dinamitsi induktsiyi remisiyi. Suchasna hastroenterolohiya. 2018;2(100):16­-22 (Ukr.).

Bonkovsky HL, Jones DP, Russo MW, et al. Drug-­induced liver injury. 6th edn. Ch 25 WB. Saunders. Philadelphia, PA;2011:417­461.

Chalasani NP, Hayashi PH, Bonkovsky HL, et al. ACG. Clinical Guideline: The Diagnosis and management of idiosyncratic drug­induced liver injury. Am J Gastroenterol. 2014;109(7):950-9­66. doi:10.1038/ajg.2014.131.

Chiaretti S, Zini G, Bassan R. Diagnosis and subclassification of acute lymphoblastic leukemia. Mediterr J Hematol Infect Dis. 2014;6:e2014073. doi:10.4084/MJHID.2014.073.

Foá R, Guarini A, Vitale A. Approach to the patient with a suspect of ALL. In Goekbuget N, Bassan R, Dombret H. et al. (eds), Reccommendations of the European Working Group for adult ALL. Bremen­London­Boston. UNI­MED. Verlag AG; 2011:24­-31.

Hoelzer D, Bassan R, Dombret H, et al. Acute lymphoblastic leukaemia in adult patients: ESMO. Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow­up. Ann Oncol. 2016;27(5): 69­-82. doi: 10.1093/annonc/mdw025.

Inaba H, Greaves M, Mullighan CG. Acute lymhoblastic leukaemia. Lancet. 2013;381:1943­55. doi: 10.1016/S0140­6736(12)62187­4.

Navarro VJ, Barnhart HX, Bonkovsky HL et al. Herbal and dietary supplement induced hepatotoxicity in the US. Gastroenterology. 2012;142:1-­41.

Sant M, Allemani C, Tereanu C, et al. Incidence of hematologic malignancies in Europe by morphologic subtype: results of the HAEMACARE project. Blood. 2010;116:3724-37­34. doi: 10.1182/blood­2010­05­282632.

Sant M, Minicozzi P, Mounier M. et al. Survival for haematological malignancies in Europe between 1997 and 2008 by region and age: results of EUROCARE 5, a population-­based study. Lancet Oncol. 2014;15:931­-942. doi: 10.1016/S1470­2045(14)70282­7.

Skrypnyk I, Maslova G. Drug-­induced liver injury. 10­th International Symposium of gastroenterology: Abstr. (Czech Republic, Prague, June 12­14, 2014). Prague; 2014:44.

Skrypnyk I, Maslova G. Rational approach to the choice of the treatment of antracycline-­induced liver injury. Highlights from Hepatology 2015: from chronic hepatitis to hepatocellular carcinoma: Abstr. Falk Symposium 199 (October 14­15, 2015). Freiburg; 2015:75.

Strader DB, Navarro VJ, Seeff LB. Hepatotoxicity from herbal preparation. In Boyer TD, Mann M, Sanyal AJ (eds). Zakim & Boyer’s Hepatology, 6th edn. Ch. 26 WB. Saunders: Philadelphia, PA; 2011:462­-475.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-19

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження