Особливості антиоксидантного захисту та його корекція при коморбідному перебігу цукрового діабету 2 типу та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

Анотація

Мета роботи — вивчення впливу «Актовегіну» на особливості клінічного перебігу та стан антиоксидантного захисту (АОЗ) слизової оболонки стравоходу у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу із супутньою гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ).
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували дві групи пацієнтів, які страждали на ЦД 2 типу легкого та середнього ступеня тяжкості із супутньою ГЕРХ. Перша включала 28 пацієнтів у віці від 35 до 45 років, які отримували стандартне лікування та «Актовегін». Другу групу склали 25 хворих тієї ж статі та віку, які отримували тільки базисну терапію. У всіх хворих визначався рівень АОЗ.
Результати та обговорення. У процесі дослідження нами було встановлено, що при лікуванні у хворих на ЦД 2 типу із супутньою ГЕРХ як першої, так і другої групи виявляється чітка тенденція до зниження клінічних проявів ГЕРХ, нормалізуються показники глікемії. Причому у хворих, які отримували «Актовегін», зникнення симптомів ГЕРХ відбувалося на 2—3 дні раніше, що становить (5,2 ± 0,48) дня. У пацієнтів другої групи, які отримували тільки базисну терапію, клінічна ремісія відзначалася через (8,4 ± 0,92) дня, що статистично достовірно (р < 0,05) довше, ніж у хворих основної групи.
Одночасно нами встановлено, що після 4­тижневого курсу проведеної терапії у хворих обох лікувальних груп підвищувалися показники антиоксидантного захисту слизової стравоходу. У хворих збільшився діаметр черевного стовбура і покращилася швидкість кровотока в ньому. Однак у хворих основної групи, які отримували додатково «Актовегін», діаметр черевного стовбура збільшився з (0,59 ± 0,05) до (0,92 ± 0,08) см, а швидкість кровотока в ньому — з (6,9 ± 0,82) до (12,9 ± 0,75) см/с і в середньому практично (р > 0,05) наблизилася до показників здорових осіб контрольної групи — (13,5 ± 0,92) і (0,93 ± 0,07) см/с (відповідно).
У той час як у хворих другої, контрольної, групи, які перебували тільки на стандартній схемі лікування, динаміка кровотока в черевному стовбурі була значно менше, і в середньому швидкість кровотока у них збільшилася з (6,9 ± 0,74) до (10,9 ± 0,96) см/с (р > 0,05), а діаметр черевного стовбура розширився з (0,59 ± 0,06) до (0,79 ± 0,04) см. Проте, в середньому ці показники залишалися після лікування нижче не тільки норми (р < 0,05), а й середніх показників основної групи хворих (p < 0,05), які отримували додатково «Актовегін».
Паралельно у хворих обох груп після курсу лікування підвищився рівень активності каталази. Однак у хворих основної групи це підвищення було більш достовірним — з (44,5 ± 4,26) до (80,1 ± 3,75) мг (р < 0,001), в той час як у хворих контрольної групи динаміка підвищення була менш очевидною — з (44,8 ± 4,56) до (69,7 ± 6,1) мг (при нормі (83,1 ± 3,67) мг) і при порівнянні після лікування її рівень залишався статистично достовірно (p < 0,05) нижче не тільки норми, а й середніх показників (p < 0,05) першої групи. Більше того, у 5 пацієнтів контрольної групи після проведеного 4­тижневого курсу лікування періодично, хоча і незначно, підвищувався рівень цукру в крові, і це супроводжувалося печією та відрижкою кислим, чого не спостерігалося серед хворих основної групи, які отримували додатково «Актовегін».
Висновки. Включення «Актовегіну» до стандартної схеми лікування хворих на ЦД 2 типу із супутньою ГЕРХ скорочує терміни настання клінічної ремісії як основного захворювання, так і супутнього, а також сприяє підвищенню активності антиоксидантного захисту стравоходу. «Актовегін» добре переноситься хворими, не дає побічних ефектів, що обумовлює його використання не тільки для лікування ЦД 2 типу, а й з метою вторинної профілактики його ускладнень, зокрема ГЕРХ.